Поиск
НЕМНОГО О ГОРЕ.

НЕМНОГО О ГОРЕ.

Подписчики: 15 подписчиков
ID: 165326712

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

biggor97

ツ☺LiFe In RaInBoW cOlOr☺ツ. Щастя як і метелик. Чим більше
ловиш його, тим більше воно
вискользує. Але якщо ви
перенесете свою увагу на інші
речі, Воно прийде і тихенько
сяде вам на плече..

ツ☺LiFe In RaInBoW cOlOr☺ツ

Piece of happiness. Любовь спросила у дружбы: Зачем существуешь ты, если есть я?
Дружба ответила: Чтобы оставлять улыбки там, где ты оставляешь слези...
Щастя нагадує метелика: чим більше ловиш його, тим швидше воно вислизає. Але щойно зосередиш увагу на чомусь іншому, воно прилетить і тихо сяде на плече.

Piece of happiness

Щастя?...Ха та це ж я!. ..... Знали б це хлопці!
* Коли вона зла і йде - йди за нею.
* Коли вона уважно дивиться на твої губи - поцілуй її.
* Коли вона тебе відштовхує - тримай її і не відпускай.
* Коли обзиває тебе - цілуй її і говори що любиш.
* Коли вона зла - скажи, що вона дуже мила.
* Коли вона тиха - запитай що не так.
* Коли вона тебе ігнорує - приверни її увагу.
* Коли вона показує себе з поганої сторони - говори, що вона красива.
* Коли бачиш що вона починає плакати - обійми і не залишай одну на цій планеті.
* Коли вона кладе свою голову на твоє плече - опустися і поцілунки її.
* Коли вона говорить, що подобаєшся їй - насправді вона хоче сказати більше ніж ти зможеш зрозуміти.
* Коли вона розповість тобі секрет - бережи його.
* Коли вона дивиться тобі в очі - не відпускай їх поки це не зробить вона.
* Коли вона сумує за тобою - їй боляче.
* Коли ти «ламаєш» її серце - біль і образа ніколи не проходить.
* Коли вона говорить що все скінчилося - вона все ще хоче до тебе! .

Щастя?...Ха та це ж я!

Хітар. Хі́тар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 200 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в Сокальському районі, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих від рук енкавеесників попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

Давай запатентуємо щастя !. щастя ! Воно живе ^^,
щастя, як метелик... чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає.
та якшо Ви перенесете свою увагу на інші речі, воно прийде і тихенько сяде Вам на плече.
ключем до щастя є мрія) мріяти не заборониш.

Давай запатентуємо щастя !