Поиск
Зимний лес

Зимний лес

Подписчики: 14 подписчиков
ID: 102979579

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club102979579

Иисус умеет пользоваться интернетом...... SOS! Обращение к тем, кто называет себя громким именем христианин (христианка)...
Что за этим стоит для тебя?..
Иногда остается только вывеска.
Если ты здесь ТАКОЙ, тогда КАКОЙ ты там, где никто не видит?!
Больно видеть пошлые (гламурные) фото, пошлые комменты под ними, мат на страницах,демонстрация походов по ночным клубам и других подвигов, группы типа любоь и секс - знакомства....Сейчас говорю о тех, кто в церкви поднимает руки и поет Халлилуйя!... и хуже - о тех, кто несет служение...
Кого-то уже совсем не отличить от мирских (тот же прикид, тот же сленг, тот же стиль жизни)......Тогда вопрос - кто кому здесь СВЕТ и кто кому здесь СОЛЬ????? Может стоит определиться? Снять вывеску и не приплетать сюда Христа?!...
Как бы ты отнесся к тому, что пастор стал бы смотреть твою страницу, твои фото и т.д.?..А ЕСЛИ ИИСУС????...Думаешь Дух Святой с тобой здесь?...Думаешь Иисус не умеет пользоваться инетом????....

Иисус умеет пользоваться интернетом.....

Пузиково. Історія села тісно пов'язана з родоводом сім'ї вихідця із венеціанського двору Василя Петровича Капніста. Він, залишивши маєток у Туреччині, пішов на службу до російського війська у 1711 році під час Прутського походу Петра Першого.
Сенат 15 липня 1743 року видав йому царську грамоту на володіння Манжелією, Обухівкою, Зуївцями, Турбаями, Попівкою. Пізніше він поселив села Ламане, Піски, Миколаївку, Василівку, Пузикове і Бригадирівку. Тож Пузикове засноване Капністом у середині XVIII століття. Василь Капніст у 1737–1750 роках був Миргородським полковником, бригадиром російської армії. Після загибелі у битві при Гросс-Егередорфі 15 серпня 1757 року, під час Семилітньої війни, його володіння були розділені по указу Сената від 21 жовтня 1759 року між синами. Село Пузикове відійшло до Василя Васильовича Капніста (1757–1823) — російського поета, драматурга і громадського діяча.
По духовному заповіту матері у 1830 році Пузикове (237 ревізійних душ) з кінним заводом відійшло до Семена Васильовича Капніста. За ним у 1842 році числилося чотири тисячі десятин землі і 301 ревізійна душа. За власні кошти він у 1842 році заснував у селі однорічну школу. До неї ходили діти селян та ремісників, які мешкали у Пузиковому та навколишніх хуторах.
За переписом 1859 року Пузикове записано як село власницьке («деревня владельческая»), а Куроп'ятники як хутір козачий і входили вони до Пустовійтівської волості Кременчуцького повіту. Тоді в Пузиковому було 127 дворів і проживало 859 жителів, у Куроп'ятниках — 20 дворів і 206 жителів.
У 1876 році графиня Марія Василівна Капніст будує у селі цегельний завод, на якому працювало лише дев'ять чоловік, виробляючи 330 тисяч цеглин у рік. Для випалювання цегли використовували солому.
У наступні роки село розбудовувалося, збільшувалася кількість населення. Вже у 1900 році у Пузиковому налічувалося 197 дворів з населенням 1239 душ. У селі щорічно проводилося три ярмарки, з 1900 року у Пузиковому відкрито земську школу.
Перед початком Першої світової війни у Пузиковому працювали два парових млини з крупорушками.
Радянська влада
У 1917 році під час революційних подій було створено Пузиківська сільська рада. Селяни та ремісники відразу ж розділили між собою майно та землю, які належали поміщикам Капністам.
У 1929 році у Пузиковому, як і по всій Україні, розпочалася масова колективізація. На перших порах у селі організували один колгосп, який потім розділили на три: «Червона зірка», імені Кірова та імені Кагановича.
Цікаво те, що в Пузиковому першим утворився комсомольський осередок, до якого увійшли І. А. Середа, І. Л. Михайлик, А. І. Корецький, О. І. Корецький, І. К. Худієнко, Ф. Т. Шепеленко та інші, а потім через десять років, у 1939 році, — партійна організація.
Голодомор
На сайті Глобинської районної ради вказано, що у Пузиковому під час Голодомору 1932–1933 років померло близько 600 чоловік.
А у Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні вказано, що 21 житель Махнівки та 43 жителі Пузикового загинули від голоду.
Повоєнні часи
Головою післявоєнної сільради був Дем'ян Пилипович Боярко, секретарем сільради з 25 серпня 1945 року була Катерина Терентіївна Іванчик. У 1953 році всі колгоспи об'єдналися в один — колгосп «Прогрес». Тоді пузиківці обрали головою укрупненого господарства Івана Терентійовича Щербака, який обіймав цю посаду, аж до виходу на заслужений відпочинок у 1983 році. З 1983 року головою правління колгоспу було обрано Івана Яковича Шивелу
Незалежність
На основі земельних та майнових паїв пузиківців було створено приватну агрофірму «Прогрес» (нині ТОВ Агрофірма «Пузиківська»)
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення становить 677 жителів, кількість дворів — 312. Кількість населення у селі змінювалась наступним чином.

Пузиково

AVIOR. Группа AVIOR была образована летом 2006. Не забивая себя в строгие жанровые рамки, ребята, словно алхимики, смешивают в композициях очарование Gothic’a, драйв Gothic-Rock’a, и тяжесть Metal’а. С первых аккордов завоевывая внимание публики, эта группа надолго оседает в умах и сердцах слушателей. Гордо неся знамя «финской школы» мизантропических оттенков, коллектив сохраняет индивидуальность, стараясь не походить ни на одну из существующих команд.
Ведя активную концертную деятельность, AVIOR является частым гостем различных готических мероприятий. За полтора года, музыканты отыграли более 20 концертов в клубах Санкт – Петербурга. Не сбавляя оборотов, коллектив растет и развивается. Планируемое demo, обновление материала, постоянные концерты, как в родном городе, так и за его пределами. Все это лишь ступеньки одной большой лестницы, ведущей к звездам.
-------------------------------
Состав группы:
Александр (Alex Avior) - вокал
Антон Antonio 666 Маляров - соло-гитара
Вячеслав Маренин - ритм-гитара
Арина Софронова - бас-гитара
Александр Слесарев - клавиши
????????????????????? - барабаны

Патріоти мегаполіса БЕРЕЗОВЕ. Група,яка об'єднує людей,які народилися чи якось пов'язані з селом Березове
Березове
Розквітаєш,Березове,
Золотими березами
І шумами осінніми
Ти чаруєш мене.
Чути десь через вулицю
Під хатиною білою
Хтось гармошку співучу
Від душі розтягне.
Ти увінчане квітами
І людьм працьовитими
В нас дівчата - берізки,
Синьоокі квітки.
Ох,як хочеться босому
Походить між березами
І вдихнуть все те миле,
Що плекали батьки.
В солов'їних мелодіях,
Де блука наша молодість,
Поховались будиночки
Між дерев та кущів.
І куди б не поїхав я,
У очах ти,Березове,
Де колсь по-казковому
Я дитинство провів.
Слова і музика М.П.Маринича

Патріоти мегаполіса БЕРЕЗОВЕ

SeVeR. Первоначальный состав
Kos(Косов Сергей)- Соло
Чужой(Бокан Василий)- Ритм
K@tleta(Екатерина Худолей)-Вокал
Ромыч(Субботников Роман)-Басс
гы...в общем история нашей группы....
основана она была в 2006 году в последних числах августа...основателями группы являются КЭШ(Андрей Гречанюк) и SERGIANt(Косов Сергей)...В то время никто ничего не умел(кроме как держать инструмент в руках:-) ) и мы собирались у Коса, пытались сыграть Арию...но ничего как говорится толкового не вышло(((.на некоторый срок группа прекратила свое существование...но осенью того же года Серегой, Романом и Васей была написана первая песня, а через некоторое время и была записана у Коса на хате через акустику и единственную электро-гитару группы.Трэк больше походил на попсу и имел попсовое названиегородоК...ближе к концу года в группу поступило предложение от д.Димы Удодова выступать от лица одной из местных частей и играть в ее клубе...там впервые сел за инструмент наш барабанщик.мы упорно учились и набирались опыта.В начале следующего,2007 года, был создан новый трэк(не без помощи одного солдата Артура из Перми,который отлично владел барабанами и имел о музыке на то время большее представление чем мы,который так же выступал с нами на некоторых концертах,пока наш барабанщик овладевал инструментом и успевал на выступлениях играть на бас гитаре) под названием 5 часов(второе название НЕТ).в начале весны,после нескольких концертов, группа потеряла первую вокалистку(мы не сошлиь во мнениях)...но группа продолжала свое существование, и буквально через несколько недель мы нашли нового Басюку, и пеВичку))) а Роман сел за ударные...потом группа неоднократно меняла свой стильпробуя новые и новые жанры.Но не долго длились наши колебания в музыке,так как нас выгнали из части изза проделок другой группы,которая там играла...долгое время мы не могли найти место для реп,было уже лето...но мы не огорчалиись..надеясь на лучшее весь состав группы(кроме пеВички) устроился на работу в одну из строительных организаций.проработав там месяц,и в конце августа получив доложданую,заработанную непосильным трудом зарплату, группа приобрела собственную Акустическую гитару,Бас гитару,вторую Элуктро,комбики,примочку,ну и всякую мелоч.Осенью был найден гараж Трофа,в котором группа продолжила свое существование)))
В данный момент группа играет в таком сотаве:
Василий =SiD= Бокан - Гитара
Сергей =SERGIANt= Косов - Гитара
Виктория =Vi= Малышева - Вокал
Владимир =VoLo= Сычков - Басс
Роман =RamuL'= Субботников - Ударные