Поиск
"Удачная идея"

"Удачная идея"

Подписчики: 28 подписчиков
ID: 110054198

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club110054198

Описание

Группа для тех кто любит мастерить

=====ⒸⓁⒶⓈⓈⒾⒸⓢ=====. ¡¡ʁɔʚʎнdǝʚǝdǝu ⊥ıʚɔ
І так почнемо... Як казав наш великий Іванов Є.О.: Спробуємо почати...
Не будемо багато говорити по темі і не по темі, скажемо одне: Єднаймося класики, бо ми того варті!!
Пошук нових цікавих рішень, вдосконалення старих і ще багато роботи лежить на наших молодих плечах.. Тому мужаймося!!! І головне-пийте побільше пива)))
--------------------------------------------------
Якщо ви ще не здогадалися ця група присвячена групі К-28 факультету кібернетики Киівського національного університету імені Т.Г. Шевченка, а саме предмету програмування і його неповторному викладачу, нашому куратору Іванову Євгену Олександровичу. Саме він в понеділок 1 парою читає нам свої лекції, вражає нас своєю цікавістю, дотепністю(якщо це так можна назвати)Ми завжди пам'ятатимемо його фрази...Які задовбують нас кожен понеділок та вівторок) Власне і цьому а також просто студентському життю К-28 присвячена ця група))
------------------------------------------------------------
Якщо ви не байдужі - добавляйтесь. Тільки одне зауваження: прохання дотримуватись порядку в групі, не флудити, не вживати ненормативну лексику і т.д...
------------------------------------------------------------
З повагою керівництво........

=====ⒸⓁⒶⓈⓈⒾⒸⓢ=====

Слава Макітрі!. Ця группа тільки для посвячених і благословенних Святою Макітрою!
МАКІТРА
втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко). 2. Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський); — Усі ви (мужики) боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З’їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко); Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що Острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле). втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич).
горобці́ цвірі́нькають у голові́ (у макі́трі) кому, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний або розумово обмежений. — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то виднао, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини..).
казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам. Хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь. — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар); І в них (дорослих) теж чогось .. губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі (М. Стельмах).
макі́тра звари́ла у кого і без додатка, жарт. Хтось правильно вирішив, учинив, додумався до чогось; кмітливий. — А він таки й справді витяг (на дзвіницю дзвона), тільки не на плечах, а підоймою. Зварила макітра… (Ю. Збанацький).
макі́тра ро́зуму в кого, жарт. Хтоcь розумний, розсудливий, кмітливий і т. ін. — Ловко зметикував (бригадир).., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський). до́бра макі́тра ро́зуму. — Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І. Нечуй-Левицький).
ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл. Бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін. — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму (бандитовому) боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар).
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею
розгуби́ти обручі́ від макі́три, жарт. Втратити здатність правильно думати, діяти. — А що ж плакати? — скинув картуза син.— Краще б заплакав, дурноверхий, коли розгубив обручі від макітри (М. Стельмах).

Слава Макітрі!

Piece of happiness. Любовь спросила у дружбы: Зачем существуешь ты, если есть я?
Дружба ответила: Чтобы оставлять улыбки там, где ты оставляешь слези...
Щастя нагадує метелика: чим більше ловиш його, тим швидше воно вислизає. Але щойно зосередиш увагу на чомусь іншому, воно прилетить і тихо сяде на плече.

Piece of happiness

Щастя?...Ха та це ж я!. ..... Знали б це хлопці!
* Коли вона зла і йде - йди за нею.
* Коли вона уважно дивиться на твої губи - поцілуй її.
* Коли вона тебе відштовхує - тримай її і не відпускай.
* Коли обзиває тебе - цілуй її і говори що любиш.
* Коли вона зла - скажи, що вона дуже мила.
* Коли вона тиха - запитай що не так.
* Коли вона тебе ігнорує - приверни її увагу.
* Коли вона показує себе з поганої сторони - говори, що вона красива.
* Коли бачиш що вона починає плакати - обійми і не залишай одну на цій планеті.
* Коли вона кладе свою голову на твоє плече - опустися і поцілунки її.
* Коли вона говорить, що подобаєшся їй - насправді вона хоче сказати більше ніж ти зможеш зрозуміти.
* Коли вона розповість тобі секрет - бережи його.
* Коли вона дивиться тобі в очі - не відпускай їх поки це не зробить вона.
* Коли вона сумує за тобою - їй боляче.
* Коли ти «ламаєш» її серце - біль і образа ніколи не проходить.
* Коли вона говорить що все скінчилося - вона все ще хоче до тебе! .

Щастя?...Ха та це ж я!

Закарпатье+Київ=всенародна любов. Я ВАС ЛЮБЛЮ, МОЇ ХОРОШІ І ЗОЛОТІ!!!!!!!!!!
Жив поблизу Хуста один старий чоловік, який замолоду опришкував. Тай одного разу той вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб. І треба біді трапитися - його впізнав один корчмар. Схопили тоді вояки старого тай почали мучити, аби сказав звідки він і чи багато в нього цімборів(друзів), бо пани боялися, що опришки планують напад на Хустський Замок. А старий вівчар-опришок їм каже:
Перша Легенда
Якось чортові заманулося вискочити з пекла й по землі погуляти. Набридло йому під землею сидіти, на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої долини. А той чорт був дженджуристий і мав на кінці хвоста таку собі китицю, на кшталт ослячої, і зачепився тою китицею за якийсь корінь чи камінь у ямі, що пробив у землі. Як він не намагався висмикнути свого хвоста, а він ні туди ні сюди. Тільки потягне — земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав собі хвоста. З болю зарепетував на весь світ: Йой, хвуст, хвуст, хвуст! Луна покотилася по долині хуст-хуст-хуст, річка підхопила цей крик і понесла далі. З того часу цю місцевість, де чорт вискочив з пекла, люди прозвали Хустом.
Друга легенда
Колись дуже давно чорти на своїх плечах переносили гори з одного місця на друге. Навіщо вони це робили, того ніхто не знає, — якусь, видно, шкоду хотіли зробити за своїм чортячим звичаєм. От один чорт узяв на плечі гору, на якій зараз лежать руїни Хустського замку, і хотів перенести її на інше місце. Гора була дуже висока і важка, і чорт, не дійшовши до місця, поклав її на землю, щоб перепочити.
Якраз в цей час ішов повз нього інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула тому чортові хвіст. Як загорлає чорт від болю: Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст! Почули це інші чорти, прибігли на поміч і витягнули хвіст з-під гори. Чорт похукав на свій хвіст та й пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв її знову на плечі і заніс на те місце, де вона зараз стоїть.
Отож від того часу цю місцевість і прозвали Хуст, і місто, що ній постало, отримало цю назву.

Закарпатье+Київ=всенародна любов