Поиск
Драшти Дхами

Драшти Дхами

Подписчики: 14 подписчиков
ID: 111816851

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club111816851

Описание

Бул жерде Драшти Дхами туралы айтылады 💞💞💞

Шльоцикі™. Це Група Нашого любимого двору!!
Життя уже не переробиш:
Воно дається тільки раз,
Коли з тобою друзі поруч -
Вони розрадять в тяжкий час.
Твій справжній друг плече підставить,
За руку візьме й поведе.
Крізь всі життєві негаразди
З тобою поруч він пройде.
Дружба - це велика цінність
Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.
Цицерон
Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.
Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.
Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я)
У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.
Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер)
Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.
Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (Ф. де Ларошфуко)
Для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. Недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. Людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. У літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. Наприклад, граф Монте-Крісто з одноіменного роману О. Дюма або Робінзон Крузо Д. Дефо. Обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата Фаріа та П'ятницю.
Але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? Адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. Тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною.
Не так тії вороги,
Як добрії люди
— і обкрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять...
і на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть.
(Т. Шевченко)
Отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.
=(

Шльоцикі™

Слава Макітрі!. Ця группа тільки для посвячених і благословенних Святою Макітрою!
МАКІТРА
втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко). 2. Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський); — Усі ви (мужики) боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З’їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко); Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що Острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле). втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич).
горобці́ цвірі́нькають у голові́ (у макі́трі) кому, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний або розумово обмежений. — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то виднао, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини..).
казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам. Хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь. — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар); І в них (дорослих) теж чогось .. губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі (М. Стельмах).
макі́тра звари́ла у кого і без додатка, жарт. Хтось правильно вирішив, учинив, додумався до чогось; кмітливий. — А він таки й справді витяг (на дзвіницю дзвона), тільки не на плечах, а підоймою. Зварила макітра… (Ю. Збанацький).
макі́тра ро́зуму в кого, жарт. Хтоcь розумний, розсудливий, кмітливий і т. ін. — Ловко зметикував (бригадир).., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський). до́бра макі́тра ро́зуму. — Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І. Нечуй-Левицький).
ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл. Бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін. — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму (бандитовому) боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар).
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); (Старшина:) За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків?” (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк). 2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею
розгуби́ти обручі́ від макі́три, жарт. Втратити здатність правильно думати, діяти. — А що ж плакати? — скинув картуза син.— Краще б заплакав, дурноверхий, коли розгубив обручі від макітри (М. Стельмах).

Слава Макітрі!

ツ☺LiFe In RaInBoW cOlOr☺ツ. Щастя як і метелик. Чим більше
ловиш його, тим більше воно
вискользує. Але якщо ви
перенесете свою увагу на інші
речі, Воно прийде і тихенько
сяде вам на плече..

ツ☺LiFe In RaInBoW cOlOr☺ツ

типовий Хітар. Хі́тар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 400 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в Сокальському районі, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих від рук енкавеесників попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

типовий Хітар

Я люблю своє життя, бо життя це ВСЕ. .. Це друзі, кохані люди, діти, любов батьків, природа і все що нас оточує.=)). 1. Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд. років тому. Існує кілька гіпотез виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані виключно на базі РНК — гіпотеза світу РНК, — без участі ДНК та білків, які розвинулись пізніше, у процесі еволюції.
Єдина відома на сьогодні форма життя базується на полімерах чотиривалентного карбону.
2. Друзі – це ті люди, які все про тебе знають і всеодно люблять!
Друзі не дивляться одне одному в очі, вони дивляться в одному напрямку
Бути другом – це означає підставити плече тому, хто втратив надію і дарувати йому любов.
Я ЛЮБЛЮ ВАС МОЇ ЛЮБІ=*****
Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.
Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.
Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.
3. Діти ...вони тільки народжуються, а вже так багато роблять добра своїм появленням на сві, вони приносять щастя і радість своїм батька і рідним, вони дивують усіх хто знає..
4. Житт́я — з точки зору природознавства — це динамічний стан організму, який полягає в неперервності процесів обміну матерією та енергією із зовнішнім середовищем. Життя є одним з небагатьох процесів у світі, які зменшують ентропію (нехай лише локально).
Життя без поезії неможливе, так само як поезія без життя.
Пишучи вірші чи прозу,люди залишають у них частинку своєї душі.
Творити можуть усі без винятку,тільки деякі бояться.
Покажіть усім, що ви не боїтесь творити.

Я люблю своє життя, бо життя це ВСЕ. .. Це друзі, кохані люди, діти, любов батьків, природа і все що нас оточує.=))