Поиск
Близкие...

Близкие...

Подписчики: 20 подписчиков
ID: 157946130

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club157946130

Семинары по Юмейхо в СПб. Здравствуйте, Дорогие Петербуржцы!
Приглашаем Вас на I ступень Юмейхо и Сибирский Казачий массаж (Суставно-Связочный, вместо II ступени)
Что Вы получите?
Пройдя курс Юмейхо терапии Вы научитесь Знаниям, которые собирали сотни лет, чтобы уметь оказывать помощь не только себе, но и своим родным и близким, а также детям, у которых проблемы со спиной, позвоночником или суставами.
Может Вы замечали, что ваша обувь стаптывается не равномерно. Может есть грыжи или частый радикулит, тянет плечо и отдает в мезинец, или вдовий холмик, или скалиоз у ребенка....
Юмейхо - это инструмент, который помогает решить эти вопросы, не обращаясь к массажистам и хирургам.
Опыт и знания, накопленные веками теперь доступны и Вам.
Пройдя I ступень, Вы получите базовые знания и уже сможете помочь себе и тем, кто Вас окружает.
Курс Сибирского Казачьего массажа позволит разбираться более детально, углубленно выяснять причины и решать проблемы. При этом не надо иметь мед.образование.Опыт поколений доступен теперь Вам.
Приглашаем Вас 22-24 февраля 2016 года на I ступень, который состоится в г.Санкт-Петербурге, в клубе Трамонтана по адресу ул.Бронницкая 24, одна минута от м.Технологический Институт.
Вы получите Сертификат от Российской Ассоциации Юмейхо.
Сибирский Казачий массаж 25-27 февраля 2016 года, позволяет заниматься практикой Юмейхо. По сути Вы обретаете вместе со здоровьем и новую профессию. Для ознакомления с Юмейхо терапией ДЛЯ ВАС ПРОВОДИТСЯ БЕСПЛАТНЫЙ ДВУХЧАСОВОЙ МАСТЕР-КЛАСС, который состоится 21 ФЕВРАЛЯ 2016 года В ВОСКРЕСЕНЬЕ в 14 часов, где ВЫ всё увидите своими глазами и даже почувствуете на себе.
Приглашаем как специальстов по массажу или йоге, так и просто интересующихся !
Семинар проводит старший Преподаватель, Юмейхо терапевт IV ступени
Бузынник Иван Иванович.
Предворительная регистрация в группе или по тел + 7 952 381 6973
Или пишите в личку.
Будьте здоровы и живите богато!

Семинары по Юмейхо в СПб

Рядом нет,но в мыслях постояно. ...... Знали б це хлопці!
* коли вона зла і йде - йди за нею.
* коли вона уважно дивиться на твої губи - поцілуй її.
* коли вона тебе відштовхує - тримай її і не відпускай.
* коли обзиває тебе - цілуй її і говори що любиш.
* Коли вона зла - скажи, що вона дуже мила.
* коли вона тиха - запитай що не так.
* коли вона тебе ігнорує - притягнути її увагу.
* коли вона показує себе з поганої сторони - говори, що вона красива.
* коли бачиш що вона починає плакати - обніми і не залишай одну на цій планеті.
* коли вона кладе свою голову на твоє плече - опустися і поцілунки її.
* коли вона говорить, що подобаєшся їй - насправді вона хоче сказати більше ніж ти зможеш зрозуміти.
* коли вона розкаже тобі секрет - бережи його.
* коли вона дивиться тобі в очі - не відпускай їх поки це не зробить вона.
* коли вона скучає за тобою - їй боляче.
* коли ти «ламаєш» її серце - біль і образа ніколи не проходить.
* коли вона говорить що все скінчилося - вона все ще хоче до тебе ...

Рядом нет,но в мыслях постояно

типовий Хітар. Хі́тар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 400 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в Сокальському районі, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих від рук енкавеесників попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

типовий Хітар

Пацанское дело ✔. Що значать Поцілунки:
- Поцілунок в лоб: нам добре разом.
- Поцілунок руки: я тебе обожнюю.
- Поцілунок в щоку: ми друзі.
- Поцілунок в шию: я хочу тебе,
зараз!
- Поцілунок в плече: Ти прекрасна.
- Поцілунок в губи: я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ...
Що значать ЖЕСТИ:
- Тримаючись за руки: ми дійсно
любимо один одного.
- Міцно притискатися один до
одного: я хочу тебе.
- Дивлячись в очі один одному: я
тебе люблю, за те, хто ти є.
- Грати з волоссям: давайте дуріти!
- Тримати руки навколо талії: я
люблю тебе дуже сильно, щоб
відпустити.
- Посміхатися під час поцілунку: мені
абсолютно комфортно з тобою.
- Якщо ви думаєте про когось,
читаючи це, ви безумовно закохані в
цю людину.
І якщо тобі подобається, ти любиш,
або сумуєш за цій людині прямо
зараз і не можеш викинути його з
голови, тоді додай цю запис собі на
стіну протягом однієї хвилини, і той,
кого вам не вистачає, дуже здивує
вас!

Пацанское дело ✔

Закарпатье+Київ=всенародна любов. Я ВАС ЛЮБЛЮ, МОЇ ХОРОШІ І ЗОЛОТІ!!!!!!!!!!
Жив поблизу Хуста один старий чоловік, який замолоду опришкував. Тай одного разу той вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб. І треба біді трапитися - його впізнав один корчмар. Схопили тоді вояки старого тай почали мучити, аби сказав звідки він і чи багато в нього цімборів(друзів), бо пани боялися, що опришки планують напад на Хустський Замок. А старий вівчар-опришок їм каже:
Перша Легенда
Якось чортові заманулося вискочити з пекла й по землі погуляти. Набридло йому під землею сидіти, на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої долини. А той чорт був дженджуристий і мав на кінці хвоста таку собі китицю, на кшталт ослячої, і зачепився тою китицею за якийсь корінь чи камінь у ямі, що пробив у землі. Як він не намагався висмикнути свого хвоста, а він ні туди ні сюди. Тільки потягне — земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав собі хвоста. З болю зарепетував на весь світ: Йой, хвуст, хвуст, хвуст! Луна покотилася по долині хуст-хуст-хуст, річка підхопила цей крик і понесла далі. З того часу цю місцевість, де чорт вискочив з пекла, люди прозвали Хустом.
Друга легенда
Колись дуже давно чорти на своїх плечах переносили гори з одного місця на друге. Навіщо вони це робили, того ніхто не знає, — якусь, видно, шкоду хотіли зробити за своїм чортячим звичаєм. От один чорт узяв на плечі гору, на якій зараз лежать руїни Хустського замку, і хотів перенести її на інше місце. Гора була дуже висока і важка, і чорт, не дійшовши до місця, поклав її на землю, щоб перепочити.
Якраз в цей час ішов повз нього інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула тому чортові хвіст. Як загорлає чорт від болю: Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст! Почули це інші чорти, прибігли на поміч і витягнули хвіст з-під гори. Чорт похукав на свій хвіст та й пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв її знову на плечі і заніс на те місце, де вона зараз стоїть.
Отож від того часу цю місцевість і прозвали Хуст, і місто, що ній постало, отримало цю назву.

Закарпатье+Київ=всенародна любов