Поиск
МОЯ ИСТОРИЯ. РОССИЯ. 20 ВЕК. УТРАТЫ БЕЗ СССР

МОЯ ИСТОРИЯ. РОССИЯ. 20 ВЕК. УТРАТЫ БЕЗ СССР

Подписчики: 13 подписчиков
ID: 196394068

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club196394068

Описание

МОЯ ИСТОРИЯ. РОССИЯ. 20 ВЕК. УТРАЧЕННОЕ ВМЕСТЕ С ГИБЕЛЬЮ СССР

Клуб ПТТ 3000 Наука жизни г. Москва. Клуб Наука жизни на Петровке - это образовательный проект, входящий в состав Международного проекта Психология Третьего Тысячелетия.
Это встречи тех, кто решил встать на путь саморазвития, изменить себя, но не себе. Встречи для тех, кто хочет найти внутреннюю гармонию и ориентиры своего пути, взять ответственность за свою жизнь и научиться летать ...
На встречах Вас ждёт общение с единомышленниками, обсуждение лекций О.Г. Гадецкого, М.З.Таргаковой, А.Г. Хакимова и других учителей, обучение и применение благостных знаний в своей жизни.
Мы с радостью ждем Вас в клубе “Наука жизни “!
Занятия проходят каждое воскресенье в 12.00, в студии Абрау-Йога по адресу: г.Москва ул. Петровка, 26, стр. 2, (подъезд 9)
Ведущий клуба
Психолог-консультант выпускник ВШПП куратор ИЦОП (института ценностно ориентированной психологии) Сергей Александрович Головешкин

Клуб ПТТ 3000 "Наука жизни " г. Москва

Місто Репу (Star.con.ua.). Сюди входять не тільки ті хто робить Реп, але й ті Хто його слухає. Також в цю групу входять люди, яким не байдуже на те що відбувається у Старокостянтинові. В цій групі люди, яким не байдуже на те що я роблю, а мені не байдужа їх думка...
Основними темами буде обговорення і критикування пісень, які занесені у групу. Якшо хто пам*ятає групу Fuck.ultet можу довести до вашого відома,що Рімсез був у першому її складі. В нашій групі також існує така людина як Seed- він був в третьому складі (доречі і той і другий адміни). Також в нашій групі існує така людина як Л.С.Д (Дмитро Гненний) він теж був у складі групи, належав він до першого складу, в який входили: Гнений Д.,Морозов Д. Підлуцький В.(Півасік,а тоді ще Чірк).Після розбігу поглядів група все ж таки розбіглась. Деякий час виступали по різних кутках сцени, але з часом і ця ворожнеча зникла. Пройшло багато часу з тих пір... Ні звучить якось традиційно... Давно це було в натурі і багато хто вже встиг
забути про те що в Старконі все ж таки існував Реп, але можу вас запевнити він і досі існує. Неважливо хто
я, неважливо як я це зроблю, але кожного разу коли ви будете чути цю вібрацію... ви будете змушені замовкнути
і прислухатись... Чуєте кроки? Це я іду...

Місто Репу (Star.con.ua.)

๖ۣۜ Empire of evil and blood| Османська імперія. ❄Зима 1590 рік..
У Стамбулі епідемія чуми. Вже старий Султан Мурад не зміг подолати цю страшну хворобу і помер на руках у Валіде Едже Султан. На диво з Османської сім'ї захворів тільки він і хвороба нікому не передалася. На самому ділі захворіти Мураду допоміг його старший син— Аслан. Він давно хотів зайняти його місце, та ніхто наче не бачить цього і не хоче вірити. Його всі люблять, окрім Метіна. Це його молодший брат, який з самого початку здогадався про наміри Аслана і намагався завадити йому, та не вийшло, бо той був аж занадто сильний.
Тепер на трон сідає Султан Аслан. Всі дуже раді цьому, ніхто не бачить справжнього обличчя чоловіка. Він закохується в одну з Хатун. В них було таке палке кохання, що кожен заздрив. Та при пологах дівчина померла, але народила гарну дівчинку — Айше Султан. Аслан дуже любить дочку, бо вона нагадує йому кохану.
У Султана є ще дві доньки від різних Хатун, та він ні одну з них не кохає. Вони так, для розваги. Але все таки доньок він береже. Одна з них — Айнур Султан. Вона просто ненавидить Айше і робить усе, щоб позбутися її і стати улюбленою дочкою Султана. Сама Айнур пройдисвітка. Дівчина дуже нагла і самовпевнена.
Третя, наймолодша дочка Аслана — Ханде Султан. Вона навпаки краща подруга Айше, вони справжні сестри. Дівчата стали проти Айнур і намагаються довести до всіх її справжню суть. Ханде дуже мила і ввічлива. Вона підтримує з усіма хороші стосунки, не любить ворогів. Вона хоч дуже молода, але вже знає, що таке справжній біль. Її згвалтував один Паша, але він вийшов сухим з води і намагається в друге отримати дівчину. Єдине, що рятує її, музика.. Володарю так і не пощастило з сином, але час і Хатун ще є.
Тим часом молодший брат Султана — Шегзаде Метін править у своєму санджаку. У нього є кохана Мелек Хатун, яка зараз носить його дитину. Кажуть, це буде хлопчик. Вони дуже щасливі, але Аслан робить все, щоб позбутися тієї дитини і Хатун. Та поки в нього нічого не виходить. Метін збирає військо, щоб скинути з трону старшого брата, і про це ніхто не знає.
Також у Султана є сестра— Деніз Султан. Вона одружена з Великим Візиром Османом Пашею. У них поки немає дітей, бо жінка не впевнена у Паші. Він не ночує вдома, не приділяє їй уваги. А на самому ділі це і є той Паша, який згвалтував доньку Володаря. Він думає, шо має велику Владу і може робити все, що захоче. Та колись йому вийде це боком. В той час, як Османа нема вдома, Деніз Султан також не нудьгує. Вона спить з Ахметом Пашею..
Валіде Едже Султан стоїть проти свого молодшого сина, та не Деніз Султан. Вона дуже любить Аслана і не хоче вірити чуткам. Сама ж Султана пообіцяла — та, що народить спадкоємця Султану стане його Хасакі і отримає велику владу, а потім її син стане наступним Султаном. Валіде у відчаї, бо ще ніхто не зміг народити Шегзаде, але все ще попереду.
У Султана є кращий друг — Емір Паша. Вони ще з дитинства усюди разом. Емір закоханий у Айше Султан, а вона в нього. Та відібрати хлопця намагається Айнур. Однієї ночі вона зваблює його і у них відбувається хелвет. Та Слава Богу дівчина не вагітна. Айше не може пробачити йому, та все ще кохає, а він робить все щоб її повернути. Також Паша підтримує гарні стосунки з Шегзаде Метіном.
Далі з'являється одна Принцеса на ім'я Аделіна. Вона намагається звабити усіх на своєму шляху, навіть дівчат. Вона провела ніч з Айнур Султан, відтоді дівчата стали кращими подругами. Та бажання отримати Султана у Принцеси не зникло. Вона дуже хитра і підступна змія, завжди отримає те, чого хоче..💕

๖ۣۜ Empire of evil and blood| Османська імперія

Цитати Миколи Ерхарда. В цій спільноті знаходиться інформація про героя-коханця, конфізіоніста, геодезиста який має вєлікій чорний куй; наводить кіпіш і робить добаж в Н2О, Амагамі та третьому гуртожитку. В його жилах тече самогон. Він робити плавати лише найкращим українкам. КОНФІЗІОН!

Цитати Миколи Ерхарда

БК Черкаські Мавпи. Історія
Як з'явились на світ „ЧЕРКАСЬКІ МАВПИ
Із появою в Черкасах успішної та перспективної баскетбольної команди «Черкаські Мавпи» про наше місто заговорили по-новому. Баскетбол став професією, захопленням, хобі для багатьох черкасців, а баскетбольний майданчик – улюбленим місцем відпочинку. Черкаси перетворилися на столицю баскетболу. Відтепер тут народжуються баскетбольні традиції, а «Черкаські Мавпи» прославляють наше місто далеко за межами України.
Паралельними шляхами до спільної мети
Ідея створення у Черкасах баскетбольної команди виникла весною 2003
року. Спершу великі любителі баскетболу та фахівці з цього виду спорту Олександр Нагорний і Володимир Марченко організували в Черкасах чемпіонат міста серед чоловічих команд. Боротьбу за перемогу в міському турнірі вели 5 команд, зокрема, дві команди з Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, по одній команді з Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля та Черкаського державного технологічного університету, а також збірна міста. Після вдало проведеного чемпіонату окрилені маленьким успіхом Володимир Марченко, Олександр Нагорний та Олександр Голинський вирішили створити професійну баскетбольну команду, яка могла б виступати у чемпіонаті України. А вже восени почалася підготовка до чемпіонату України серед команд першої ліги. На те, що дебют за збігом обставин мав відбутися у 13 сезоні, ентузіасти не зважали. Було запрошено до команди черкаських хлопців, які пройшли школу дитячо-юнацького баскетболу, і кількох студентів з Черкаського інституту пожежної безпеки. Повернулися до Черкас Сергій Марченко та Дмитро Кукуруза, які грали у Вінниці у тамтешньому баскетбольному клубі.
Щодо вирішення найбільш складного питання – фінансування команди, то переговори із потенційними спонсорами велись постійно, однак все закінчувалося обіцянками. Лише ректор Черкаського інституту пожежної безпеки Микола Шкарабура підтримав ентузіазм першопрохідців, що стало, до речі, вирішальним у прагненні стартувати в чемпіонаті України серед команд першої ліги. Команду назвали “Рятівник-Черкаси”.
Дві гри першого туру черкаські баскетболісти програли. У наступних же
чотирьох матчах вони таки здобули свої перші дві перемоги. А вже після чотирьох виграшів у третьому турі ”Рятівник-Черкаси” став реальним претендентом на вихід із групи “А” до наступного етапу чемпіонату.
З огляду на те, що у команди були фінансові проблеми, Нагорний, Марченко і Голинський вирішили звернутися за допомогою до директора Черкаського ДОКу Сергія Одарича. Чому саме до Одарича? Річ у тім, що керівникам клубу вже важко було повірити, що баскетбольній команді у Черкасах хтось допоможе. Одарич у місті тоді був людиною новою, і приїхав з Києва, де баскетбол, завдяки БК “Київ” був уже на підйомі. На той час розмова мала вестися лише про допомогу в покупці м’ячів, комплектів форми. Тоді Марченко, Голинський і Нагорний ще не знали, що у 2003 році аналогічну ідею створення у Черкасах баскетбольної команди виношували… Сергій Одарич зі своїм бізнес-партнером Михайлом Бродським.
Урятувати ДОК і баскетбольну команду
Сергій Одарич приїхав до Черкас у 2002 році для того, щоб очолити деревообробний комбінат і зробити його за рік-півтора прибутковим підприємством. Коли Сергій Одарич став директором ДОКу, у підприємства було троє власників: він, Михайло Бродський та Сергій Ремінний. Із цієї трійки лише Сергій Ремінний не є великим фанатом баскетболу. На той час у Одарича і Бродського була мрія – після виведення ДОКу з кризи частину прибутку спрямовувати на баскетбол.
За рік, восени 2003 року, ДОК почав отримувати прибутки. Тоді Сергій Одарич та Михайло Бродський вирішили, що почнуть втілювати в життя баскетбольний проект орієнтовно через рік. Єдиною умовою було повне погашення ДОКом боргів. За кілька днів після розмови на цю тему до директора ДОКу за допомогою підтримати черкаську баскетбольну команду „Рятів

БК Черкаські Мавпи