Поиск
Близкие свидания

Близкие свидания

Подписчики: 38 подписчиков
ID: 219508575

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club219508575

Учні 6-9 класів Доброводівської школи. Докладаючи зусилля чималі, Трудяться тут мудрі вчителі, Допоможуть неосяжне охопити, А незрозуміле – зрозуміти.
Тож про мене все це не байдуже,
Бо люблю я,школу дуже.
За той час, поки сюди ходила, Вона мені, як мати, стала мила.
Тут вогонь просвітництва палає, В стінах цих ніколи не згасає, Тисячам дітей його тепло Гарних знань набуть допомогло.
Життя частина - рідна школа, Дитинства нашого це храм. Знання наук і друзів коло Даєш ти, школо, завжди нам.
Вчимось Людиною ми бути, Знання це пронесем в житті. Не зможем ми його забути, Не зможем залишити в забутті.
Тут вчительську турботу відчуваєм, Їх хвилювання бачимо не раз. І ми усі чудово знаєм, Що хвилювання ті за нас.

Учні 6-9 класів Доброводівської школи

ТиХіШе ПаРа Команда КВН Фіз-мат. Відкрита група для тих, хто любить гумор у всіх його проявах))))))))))

"ТиХіШе ПаРа" Команда КВН Фіз-мат

Вуйко Зеник/Vuyko Zenyk Official Page. Комікс про будівельника Вуйка Зеника..Цей комікс пародія на саму мать Епічність..Прочитавши його, ви можете подивитись на професії людей зовсім з іншої сторони.
____________________________________

Вуйко Зеник/Vuyko Zenyk Official Page

Молитовна спільнота святого Миколая Чудотворця. Коротка історія
Не багато знаємо про життя святого Миколая. І навіть те, що знаємо, повите різними легендами. Знаємо, що святий Миколай довгі літа був єпископом у Мирах, провінція Лікія, у Малій Азії. Він брав участь у Першому Вселенському Соборі (325) у Нікеї. Помер близько 345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, удів і бідних. Після смерти Господь Бог прославив його даром творення чудес, і тому він отримав імення великого чудотворця. Славні чуда були якраз головною причиною його швидкого й широкого культу.
Культ святого Миколая починає поширюватися від часу, коли цісар Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Царгороді. Єрусалимський канонар з VII ст. 6 грудня каже: Пам'ять Миколая, єпископа одного великого города. Усі грецькі місяцеслови з IX століття мають його празник. Цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати святого Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюється по цілому світу. Найдавніший життєпис святого Миколая походить з IX сторіччя.
На Заході папа Миколай (858-867) — перший папа з цим іменем — близько 860 року збудував у Римі церкву святого Миколая. До Німеччини його культ принесла візантійська княжна Теофано, жінка цісаря Оттона II (973-983). Латинська Церква також святкує празник Миколая 6 грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії близько 400 церков, які названо в честь Миколая.
На наші українські землі культ святого Миколая приходить разом із християнською вірою. У другій половині XI сторіччя в Києві, на могилі Аскольда, було збудовано церкву святого Миколая. У Києві під покровом святого Миколая був жіночий монастир, який фондувала жінка князя Ізяслава Святославича (+ 1078). У цьому монастирі прийняла чернечий постриг мати святого Теодосія Печерського. На рідних землях в нас було багато церков на честь святого Миколая. До найдавніших з них належить церква святого Миколая у Львові, що походить з кінця XIII ст. Енциклопедія Українознавства про почитання святого Миколая в нашому народі каже: У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Миколая... У давнину — святий Миколай також заступник перед небезпеками із степів. Пісні про святого Миколая належать до найдавніших зразків української поезії, серед них такі популярні, як О хто, хто Миколая любить (Т. 4, с. 1533).
На початок
Тропар та кондак
Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности, учителем повздержности явила тебе твоєму стаду всіх речей істина. Ради цього придбав ти смиренням високе, убогістю — багате, отче, священно-начальнику Миколаю. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава: Кондак, глас 3: В Мирах, святий, священнослужителем показався ти, бо, Христове євангеліє, преподобний, сповнивши, положив ти душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятив ти себе як великий таїнник божої благодаті.
І нині: Богородичний, глас 3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.

Молитовна спільнота святого Миколая Чудотворця

Архип Люлька-талановитий конструктор,видатний українець. У розвиток світової ракетно–космічної та авіаційної науки й техніки свій чималий внесок зробили представники українського народу. Сергій Корольов, Володимир Чоломій, Микола Будник, Архип Люлька – всі вони стали зірками на науковому небосхилі. Всі вони внесли щось нове і кардинальне в розвиток авіатехніки.
23 березня 2008 року виповнилося 100 років від дня народження Архипа Михайловича Люльки – творця першого радянського турбореактивного двигуна. Відомо, що Архип Михайлович жив і працював у Москві, від 1946 року і до останніх днів життя ( помер у 1984 році) очолював конструкторське бюро заводу авіаційної промисловості “Сатурн”. Вищу освіту майбутній геніальний конструктор отримав у Київському політехнічному інституті – тепер Національний технічний університет України «КПІ». Батьківщиною А.М.Люльки є село Саварка Богуславського району Київщини. Поет-класик минулої доби писав, що для молодої людини завжди актуальним є питання: “делать жизнь с кого?”. Життєвий шлях Архипа Люльки цілком годиться, щоб мати цю постать, цього велета вітчизняної науки за взірець.
Народився А.Люлька в багатодітній родини. Крім нього у сім’ї було восьмеро дітей. Маленькому Архипу було лише 10 років, коли у нього померла мати, а у 12 років він стає вже повним сиротою – батько гине у полі під час оранки від випадкового вибуху залишеного війною снаряда.
У неспокійні 20-ті роки минулого сторіччя у Саварці директором школи і викладачем математики працював професор київської політехніки Михайло Пилипович Кравчук, який і у Саварці в 20-ті роки, і в подальшому, вже в політехніці, відіграв важливу роль у становленні майбутнього конструктора.
Позашкільна освіта Архипа Люльки почалась у Білоцерківській профтехшколі. Після отримання свідоцтва слюсаря 5-го розряду, Архип їде до Київського політехнічного інституту. Не склавши екзамени при першій спробі, хлопець не опускає руки, наполегливо готується до наступних екзаменаційних випробувань і вже через рік стає одним з 20 зарахованих на механічний факультет КПІ, витримавши конкурс до 8 абітурієнтів на одне місце.
Після закінчення інституту А.Люлька стає аспірантом Харківського науково-дослідного інституту промислової енергетики. У 1938 році Наукова рада Харківського авіаційного інституту робить «ведмежу послугу» і науковцю, і вітчизняній науці – відхиляє проект молодого вченого “Ракетний турбореактивний двигун”. З вірою у себе і у свої розробки молодий вчений полишає Харків. Відтоді його життя і праця, усі його здобутки, як науковця, пов’язані з Москвою. Академік Архип Люлька мав багато державних нагород, лише орденів Леніна у нього було три, та найбільше він цінував те, що на двигунах його конструкції він мав право ставити власне клеймо “А.Л.”
Його двигуни вже у 1947 році пройшли випробування на літаку СУ-11 конструктора П.О.Сухого, на бомбардувальнику ІЛ-22 та інших. “Без його двигунів ніщо не піднялося б у небо!” - так образно висловився про наукові здобутки Архипа Люльки наш сучасник академік Петро Кононенко.
Та перед тим був Київський політехнічний, лекції академіка Михайла Пилиповича Кравчука. І не лише лекції. В родині Михайла Пилиповича молодий Архип Люлька, з переказів його доньки, мав у ті скрутні студентські роки “і стіл, і дім”. Тож розповідають, що коли у 1938 році Люльці стало відомо, що М.Кравчук ув’язнений як український буржуазний націоналіст і шпигун, він звертався до Сталіна з проханням замість усіх належних йому нагород випустити з в’язниці його вчителя. Сталін А.Люльку знав. Музей у Саварці містить копію вітальної телеграми А.Люльці від Сталіна у зв’язку з успішним випробування турбореактивного двигуна. Тож Люлька міг сподіватися, що на його прохання зреагують.
Нажаль, цього не сталося. Трагічно закінчилось у несходимому Сибіру життя його вчителя. Важко хворий академік М.Кравчук помирає у таборах Колими від непосильної праці у копальнях, не доживши і до 50 років. Після його смерті Архип Люлька опікується родиною М.Кравчука. Дружина і діти академіка М.Кравчука мали від колишнього його учня і студента академіка Архипа Люльки суттєву і матеріальну, і морал

Архип Люлька-талановитий конструктор,видатний українець