VOLENRA
Поиск
Артем Герасимов....любим,помним,скорбим!
Артем Герасимов....любим,помним,скорбим!
Подписчики:
42 подписчиков
ID:
27454567
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club27454567
Описание
Для тех кто помнит, чтит, любит недавно ушедшего от нас Темку((((( ПОМНИМ,ЛЮБИМ,СКОРБИМ!!!!!! 26.11.1993-03.06.2010
Тhe Веst Врублівка
╔●═●БратствоБогомола●═●╗
Хасекі Нурбану Султан
╬ Sultan Murad Board || Role game ╬
Сімейна мудрість
![Тhe Веst Врублівка. Вру́блівка — село в Україні, Романівському районі Житомирської області. Населення становить 1126 осіб.
В селі діють:
Сільська рада (якій підпорядковане село Корчівка)
Врублівський ліцей
АЗПСМ (амбулаторія загальної практики сімейної медицини)
Дитсадок Сонечко
Будинок культури
СТОВ «Зоря»
Свято-Покровська Церква
[ред.]
Назва населеного пункту і географічні дані. Стан жителів та їх заняття в минулому
В історичних документах вперше про Врублівку записано в 1858 році (423р.). Але це не означає,що нашому селі близько 423 років, а воно існувало раніше. Адже з історичних джерел ми знаємо, що на Русь нападали монголо-татари, а це було ХІІІ столітті, не обминули і нашого краю. Врублівка село Новоград-Волинського повіту. Має власну парафіяльну церкву пресвятої покрови, збудовану в 1852р. Стара церква, збудована в 1829р. В 1984р. Відкрита школа. До парафії належать Корчівка та хутір Врублівський. В парафії 233 двори, в них проживає 1909 православних, 148 католиків, 30 євреїв. З 1761р. належить Янусу Сангушському. Село згадується в документах з 1585р., як подарунок Януса невістці Сюзанні. З 1814р. Врублівка належить Ілінським. Старі жителі села: Паренюк Павло і Олексіюк Дмитро розповідають, що за переказами старожилів село називалося Рубльовка. Під час нашестя монголо-татар село було знищене, а жителі втекли у ліс. Після того, як загроза збоку кочівників минула, жителі почали повертатись назад і почали оселятись на один кілометр на північ від місця старого поселення. Старе поселення і тепер називається селищем, люди почали рубати ліс і будувати хати (звідси і пішла назва від слова «рубати», «врубуватись»). В селі є названі вулиці: перша, друга, третя – в напрямі з півночі на південь і Березівка (в цій стороні ріс березовий ліс). На території ріки Лісова розташований острівок, іноді його називають ,,Хатка’’. Жителі села розповідають, що колись тут була збудована хатка, а кругом неї був ліс і вода. Село Врублівка розташоване в південній частині Житомирської області в лісостеповій зоні, від Житомира – 77км, Новоград-Волинського – 80км, від смт Романіва – 4км, Печанівки – 8км, Романівки – 4км, Каменя – 4км, з півдня проходить дорога, що сполучає залізничну станцію з райцентром. На заході села проходить шосейна дорога, яка почала будуватись ще до Великої Вітчизняної Війни в 1938р. Вона мала сполучати Одесу з Ленінградом. Після війни вона втратила своє стратегічне значення і будівництво зупинилося. На віддалі 6км на південь лежить залізнична колія, що сполучає Козятин з Шепетівкою. Поблизу села є такі економічні центри: паперова фабрика, меблева фабрика, ГЕС в смт Миропіль, силікатний завод, склозавод, цегельний завод, маслозавод, хлібозавод. Адміністративний центр – Романів. Рельєф села – рівнинний і дуже одноманітний. Село розташоване на височині. Рельєф дуже сприятливий для господарства. Грунти переважно чорноземні, змінюються піщаними. Тваринний світ бідний. У Врублівці була панська земля, яка належала пану Стецькому Генріху Генріховичу. Він мав 13760 тис. десятин землі. Тут знаходилося 233 двори, 1909 прихожан. Генріх здавав в оренду землі Артитменському Людвіку Івановичу з села Корчівка – 260 десятин. Тиніцькому з села Романівка – 400 десятин. Місце знаходження маєтку Стецького – Романів. Панська земля була з наділами селян. Це давало змогу пасти худобу на полях. Але пан Зайковський сказав, щоб його земля знаходилась в одному місці і наказав викопати глибокий рів і насип. Селянські землі тягнулися вздовж залізничної дороги. Пасовище пан наказав відмежувати плугом. Пан Стецький також приїжджав на поля, на руках виблискували персні. Його возив кучер Саблук. У другій половині 20-го ст. капіталізм розвивався особливо швидко. Невигідність кріпосницької праці, селянські заворушення та ряд інших причин привели до скасування кріпосницького права. Але реформа 1861р. віддала землю багатим землевласникам. Селянам дискувалися невеликі ділянки гірної землі. Землю одержували за викуп. Брак з](https://sun1-98.userapi.com/s/v1/if2/pxkGMr59hlq6WHqb_QjEujYM1CE93Npo-6e8zEDj8EzJa11e4EBtrG6h0E3xcTMTastRgeEoQku92dvsZYS4n47a.jpg?quality=96&crop=0,9,471,471&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160,240x240,360x360&ava=1&cs=480x480 "Тhe Веst Врублівка. Вру́блівка — село в Україні, Романівському районі Житомирської області. Населення становить 1126 осіб.
В селі діють:
Сільська рада (якій підпорядковане село Корчівка)
Врублівський ліцей
АЗПСМ (амбулаторія загальної практики сімейної медицини)
Дитсадок Сонечко
Будинок культури
СТОВ «Зоря»
Свято-Покровська Церква
[ред.]
Назва населеного пункту і географічні дані. Стан жителів та їх заняття в минулому
В історичних документах вперше про Врублівку записано в 1858 році (423р.). Але це не означає,що нашому селі близько 423 років, а воно існувало раніше. Адже з історичних джерел ми знаємо, що на Русь нападали монголо-татари, а це було ХІІІ столітті, не обминули і нашого краю. Врублівка село Новоград-Волинського повіту. Має власну парафіяльну церкву пресвятої покрови, збудовану в 1852р. Стара церква, збудована в 1829р. В 1984р. Відкрита школа. До парафії належать Корчівка та хутір Врублівський. В парафії 233 двори, в них проживає 1909 православних, 148 католиків, 30 євреїв. З 1761р. належить Янусу Сангушському. Село згадується в документах з 1585р., як подарунок Януса невістці Сюзанні. З 1814р. Врублівка належить Ілінським. Старі жителі села: Паренюк Павло і Олексіюк Дмитро розповідають, що за переказами старожилів село називалося Рубльовка. Під час нашестя монголо-татар село було знищене, а жителі втекли у ліс. Після того, як загроза збоку кочівників минула, жителі почали повертатись назад і почали оселятись на один кілометр на північ від місця старого поселення. Старе поселення і тепер називається селищем, люди почали рубати ліс і будувати хати (звідси і пішла назва від слова «рубати», «врубуватись»). В селі є названі вулиці: перша, друга, третя – в напрямі з півночі на південь і Березівка (в цій стороні ріс березовий ліс). На території ріки Лісова розташований острівок, іноді його називають ,,Хатка’’. Жителі села розповідають, що колись тут була збудована хатка, а кругом неї був ліс і вода. Село Врублівка розташоване в південній частині Житомирської області в лісостеповій зоні, від Житомира – 77км, Новоград-Волинського – 80км, від смт Романіва – 4км, Печанівки – 8км, Романівки – 4км, Каменя – 4км, з півдня проходить дорога, що сполучає залізничну станцію з райцентром. На заході села проходить шосейна дорога, яка почала будуватись ще до Великої Вітчизняної Війни в 1938р. Вона мала сполучати Одесу з Ленінградом. Після війни вона втратила своє стратегічне значення і будівництво зупинилося. На віддалі 6км на південь лежить залізнична колія, що сполучає Козятин з Шепетівкою. Поблизу села є такі економічні центри: паперова фабрика, меблева фабрика, ГЕС в смт Миропіль, силікатний завод, склозавод, цегельний завод, маслозавод, хлібозавод. Адміністративний центр – Романів. Рельєф села – рівнинний і дуже одноманітний. Село розташоване на височині. Рельєф дуже сприятливий для господарства. Грунти переважно чорноземні, змінюються піщаними. Тваринний світ бідний. У Врублівці була панська земля, яка належала пану Стецькому Генріху Генріховичу. Він мав 13760 тис. десятин землі. Тут знаходилося 233 двори, 1909 прихожан. Генріх здавав в оренду землі Артитменському Людвіку Івановичу з села Корчівка – 260 десятин. Тиніцькому з села Романівка – 400 десятин. Місце знаходження маєтку Стецького – Романів. Панська земля була з наділами селян. Це давало змогу пасти худобу на полях. Але пан Зайковський сказав, щоб його земля знаходилась в одному місці і наказав викопати глибокий рів і насип. Селянські землі тягнулися вздовж залізничної дороги. Пасовище пан наказав відмежувати плугом. Пан Стецький також приїжджав на поля, на руках виблискували персні. Його возив кучер Саблук. У другій половині 20-го ст. капіталізм розвивався особливо швидко. Невигідність кріпосницької праці, селянські заворушення та ряд інших причин привели до скасування кріпосницького права. Але реформа 1861р. віддала землю багатим землевласникам. Селянам дискувалися невеликі ділянки гірної землі. Землю одержували за викуп. Брак з")
