Описание
Що воно таке, як його відрізнити від інших людських почуттів? Наше світосприйняття змінюється з віком, під впливом оточуючого. От і моє розуміння сутності кохання змінювалось з роками. Багато років я свято вірив, що кохання - це дарунок небес. Я вірив, що кохання - це один раз, і на все життя. Це те, що не минає з роками, незалежно від обставин, відстані. Я чітко знав, що кохання неможливо сплутати з пристрастю, захопленням, що це почуття, яке приходить, і вже нікуди не йде. Але був час, коли я засумнівався у правдивості своєї теорії. Схоже на те, що кохання - не універсальне поняття. Коли люди кажуть "я тебе люблю" - вони розуміють це по-різному. На жаль... В кожного своє кохання виявляється.
Інколи мені навіть здається, що сучасна людина, в переважній більшості, не здатна на справжнє, чисте почуття. Цьому заважає падіння моралі. Яке може бути кохання між двома людьми, які в перший день знайомства знаходять місце де задовольняють свої сексуальні потреби. Хіба може між ними зародитись кохання? Кохання має народитись від іскри. Це не завжди навіть дотик, скоріше погляд, жести, інтонація голосу... Кохання - це незрозуміла нам формула симпатії, яка заворожує людину, і змушує думати лише про того, в кого закохався, і сліпо ідеалізувати його.
Я схильний думати, що кохання не перебирає, і його не обирають. Так. Воно сліпе. Якщо кохаєш, то тобі байдуже, які в людини недоліки, ти здатен на все заради цієї людини, можеш творити чудеса. Любов - це одержимість. Якщо ця одержимість не проходить з роками, то це справжнє кохання. Для кохання немає значення, взаємне воно чи ні. Любиш людину або ні. Третього не дано. Все, що третє - це емоції. Це симпатія, пристрасть, і не більше. Закохані - немов ангели. Вони бажають один одному тільки найкращого. Помста не узгоджується із коханням.
Я вірю і знаю, що справжнє, вічне кохання існує. Я знаю, що кохання необхідно заслужити. Саме заслужити, бо людина, в якої черстве серце, сповнене егоїзму, підлості, сірості, не здатна закохатись. Якщо така людина каже, що кохає - вона обманює себе, і оточуючих. Кохання може жити лише в душі, в якій є хоча б клаптик чистоти.
Дякую за увагу.
Любовь - это солнце, желание - только вспышка.
Желание ослепляет, а солнце дарит жизнь.
Желающий готов на жертвы, а истинная любовь не знает жертв
и не верит жертве - она одаряет.
Любовь не отнимает у одного, чтобы дать другому.
Любовь - это суть жизни. А свою жизнь не отдашь другому.
Желание, только кажется благом, но оно - опаляющее душу пламя,
это пожар - слепой и жестокий. Если ты любишь тело - это только желание.
Любовь - это отношение к человеку, а не к его телу.
Те, кто не могут отличить любовь от желания, обречены на страдания.
Те, кто жертвуют, те - не любят.
Тот, кто не нашел самого себя,
еще не может любить.
Любовь не рождается сразу, сразу возникает только желание……
Это большой и не простой путь…..
Любовь - она как смерть…
Человек как бы теряет себя.
Он словно гибнет, но не умирает.
Он перерождается для новой жизни.
Любовь - как опыт смерти и воскрешения.
Чтобы родиться заново, нужно умереть, а умирать страшно.
Да и кто знает, будет ли после смерти новое рождение?
Что там - пустота или новая жизнь?
Неизвестно…..И вот уже человек боится, цепляется за свою жизнь,
за свою самостоятельность, за свое «эго».
А в результате действительно умирает.
И без этой жертвы любви не может быть.
Но это и не жертва вовсе, да и любовь - не узы.
Подлинная любовь - это, напротив, освобождение.
