Поиск
Днюшка Jane |Jinx| Vasco

Днюшка Jane |Jinx| Vasco

Подписчики: 18 подписчиков
ID: 29870028

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club29870028

Описание

Преглашаю всех самых родных мне людей=*

Певица Валерия. Группа для тех, кому нравится певица Валерия ❤
БИОГРАФИЯ ВАЛЕРИИ
Родилась 17 апреля 1968 года в городе Аткарск Саратовской области.
Окончила Аткарскую музыкальную школу. В 1985 году приехала в Москву и поступила в класс эстрадного вокала Государственного музыкально-педагогического института имени Гнесиных, который окончила в 1990 году. Эстрадному мастерству Валерию обучали народный артист СССР Иосиф Кобзон и народная артистка России Гелена Великанова.
СЕМЬЯ
Отец: Юрий Иванович Перфилов(1945 — 22 ноября 2009, умер после стентирования сосудов сердца), заслуженный работник культуры, был директором музыкальной школы Аткарска.
Мать: Галина Николаевна Перфилова (д. Никитина) (род. 27 апреля 1938), заслуженный работник культуры, преподаватель той же школы.
Бабушка: Валентина Дмитриевна Никитина (род. 6 ноября 1913) — ей исполнилось 95 лет в 2008 году.
ЛИЧНАЯ ЖИЗНЬ
Первый муж Леонид Владимирович Ярошевский (1 июня 1960) — джазовый пианист и саксофонист, окончил дирижёрско-хоровое отделение Саратовского музыкального училища, учился в консератории, живёт в Германии, в пригороде Бонна, гастролирует с хором «Bolschoi Don Kosaken» с 1993 года, раньше руководил джаз-рок ансамблем «Отражение», в котором начинала Валерия, тогда Алла Перфилова.
Второй муж продюсер Александр Валерьевич Шульгин. Развелись в середине февраля 2002 года.
Третий муж (с 2004 года) — Иосиф Пригожин (род. 2 апреля 1969), продюсер.
Дети: дочь Анна Шульгина (1993), сын Артемий Шульгин (1994) и сын Арсений Шульгин
КНИГИ
2006 — «И жизнь, и слёзы, и любовь» (автобиография). М., Азбука-классика.
2011 — «Йога с Валерией». М.,
ФИЛЬМЫ
Была любовь — многосерийный телевизионный фильм, снимался по книге певицы «И жизнь, и слёзы, и любовь» (16 серий, 2010)
Документальные фильмы:
«Валерия и Иосиф Пригожин. „Свадебный переполох“» («Первый канал», 2013)
«Валерия. „От разлуки до любви“» («Первый канал», 2014)
«Валерия. „Там, где живёт любовь“» («Мир», 2018)
«Валерия. „Не бойся быть счастливой“» («Первый канал», 2018)

Певица Валерия

г.Кузнецовск. Группа для тех, кто родился в этом чудесном городке, для тех, кто там живет или жил, и для всех тех, кто его любит и помнит.
Кузнецовськ... Місто над Стиром. Перлина Українського Полісся. Казка, що стала дійсністю. Саме так його сьогодні називають. Але ж нічого не виникає з нічого. Були якісь першопочатки. І перш ніж виникло місто, було село Вараш над Стиром, коріння і згадки про яке ведуть у сиву давнину до наших пращурів – волхвів. Варажб – давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє. Можливо, Варажб вже тоді і пророкував майбутню долю села Вараш. На початку 70- тих років ХХ століття слово Вараш стало близьким для сотні, а потім і тисячі людей, які прибули у поліську глибинку ,чарівний край, край неповторної краси лісів, боліт - будувати АЕС.
Кузнецовськ – унікальне і своєрідне місто. Своїм корінням воно проросло у давнє минуле, а вершинами інтелекту сягає новітніх технологій ядерної енергетики ХХІ століття. Це місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Вони споруджуються одночасно з 1973 року і невіддільні одне від одного. Отже , 1973 рік. 25 травня міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив першого символічного кілочка на місці, де мала бути споруджена станція. 10 серпня вийнято перший ківш грунту на місці майбутнього атомного велета. Паралельно почалось будівництво міста. 14 листопада наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений нинішній віце-президент НАЕКу “Енергоатом” Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником. 1974 рік.
Відкрито перший магазин і їдальню. Введено в дію першу артезіанську свердловину. За два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою і 56 учнів – дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, вперше вступили в її класи. А будівництво невпинно зростає. Запрацювала ЛЕП – 35. Здано в експлуатацію першу котельню селища, 30 грудня – перший житловий будинок № 6 з газовими плитами. В лютому 1975 відкрито перший магазин “Берізка”, далі – їдальня “Лісова пісня”. 16 листопада введено в дію перший дитячий садок. В серпні 1976 р. укладено перший кубометр бетону у фундамент РАЕС, 30 грудня здано котел на ПРК – перший промисловий об”єкт РАЕС. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 березня 1977 року новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування – селище Кузнецовськ. Статус міста Кузнецовськ отримав 1984 року. У січні 1978 р. в селищі проживало вже 5,5 тисячі мешканців, серед яких – 690 школярів.
Відкрито дитячий садок № 2. Введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини. Колектив дільниці тресту “Південтеплоенергомонтаж” почав складати турбіну. На початку 1979 року доставлено корпус реактора. Введено в дію міські очисні споруди в с. Стара Рафалівка. В грудні проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК. А в селищі Кузнецовськ відкривалися нові об’єкти. Вводилися нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкрилася нова лікарня. І ось 22 грудня 1980р. здійснено пуск першого енергоблоку. В цей час в посилених темпах проходило будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього. Рівно через рік 22 грудня 1981 року включено турбогенератор – 3. Рівно через рік, 22 грудня 1981 року, включено турбогенератор – 3, а 30 грудня – турбогенератор – 4. І другий енергоблок станції потужністю 440 тис.кіловат введено в дію. 4 лютого 1982 року укладено перший куб бетону в реакторне відділення третього енергоблоку. Будівництво станції і міста продовжувалося. До 1986 року побудовані дитячі садки №№ 4, 5, 6, 7, школи 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр “Полісся” та ряд інших об’єктів, виросли нові житлові масиви міста. 10 серпня 1986р. закладено фундамент четвертого енергоблоку. 22 грудня 1986 ро

г.Кузнецовск

§¤<ВИНОГРАДСЬКІ БАНДЕРІВЦІ>¤§. Ця група створена для тих, хто підтримує прекрасну країну-УКРАЇНУ!!!!!!!, і поважає Степана Бандеру!!
Дитинство
Будинок родини Бандери в Старому Угринові.
Степан Бандера в Пласті (1923 рік)
Дитинство Степан провів в Старому Угринові, в домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Фронти першої світової війни чотири рази в 1914—1915 і 1917 роках пересувалися через його рідне село. Літом 1917 року жителі Галичини стали свідками проявів національно-революційних зрушень та революції в армії царської Росії. В своїй автобіографії Степан Бандера згадує також про «велику різницю між українськими та московськими військовими частинами»
З самого дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. З листопада 1918 р. його батько був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки — Української Національної Ради в Станіславі і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині.
У вересні, або жовтні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию, де вчився до 1927 року. В третьому класі (від 1922 р.) він стає учасником Пласту; у Стрию був у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осмомисла, а після закінчення гімназії — в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина».
Весною 1922 р. від туберкульозу горла помирає його мати.

§¤<ВИНОГРАДСЬКІ БАНДЕРІВЦІ>¤§

Ролевая игра МАФИЯ ЧЕРНИГОВ. Опис любительської Мафії
Кількість гравців: од 8 до 15 чоловік + 1 ведучий. Оптимально: 10 + 1
Ролі містян:
1) Мафія
(мирні мешканці)
2) Комісар
3) Медсестра (або Лікар)
4) Прості мешканці (нестатусні гравці)
Мета гри: мирним мешканцям – усунути з гри мафію. Мафії – усунути з гри всіх мирних мешканців.
Оптимальний розподіл ролей
Незалежно від кількості гравців у грі беруть участь тільки один Комісар та тільки одна Медсестра (Лікар). Кількість мафіозі до 10 гравців становить 2 чоловіка. Якщо гравців 10 та більше, вводять третього мафіозі.
Підготовка до гри та перша ніч
Ведучий оголошує настання ночі – усі гравці заплющують очі та опускають голови. Ведучий роздає ролі. Гравець “прокидається”, запам’ятовує свою роль і обов’язково ховає картку в недосяжне для інших гравців місце та засинає.
Після розподілу ролей ведучий знайомиться з Мафією – усі гравці, які отримали картки “Мафія”, за наказом ведучого розплющують очі, знайомляться з ним та запам’ятовують одне одного. Після слів ведучого “Мафія засинає” усі мафіозі заплющують очі.
Так само ведучий знайомиться з Комісаром та Медсестрою.
Ведучий оголошує настання дня.
Перший і всі наступні дні
Перший день починається з обговорень хто є мафія. Черговість обговорень визначається правилом піднятої руки: першим підняв руку – першим і каже. Обов’язково треба обґрунтувати свою позицію стосовно причетності того чи іншого гравця до мафії; сказати просто “Ганна й Борис – мафія” не дозволено.
Після виступу можна виставити щойно звинуваченого гравця як кандидата на усунення. Для цього потрібно поставити на стіл кулак з піднятим догори великим пальцем. Голосувати на виставлення гравцеві можна скільки завгодно разів.
Голосуються на усунення з гри тільки два гравця (три, якщо гравців більше десяти), які набрали найбільшу кількість голосів під час виставлення. Їм надається право протягом 30 секунд виправдати себе.
Голосування на усунення проводиться підніманням руки вгору. Усі голоси гравців, які не проголосували за першого кандидата або не проголосували взагалі, автоматично зараховуються до голосів на усунення останнього кандидата. Голосувати на усунення гравцеві дозволяється лише один раз.
Якщо містяни виставили тільки одного гравця, то голосування не проводиться – місто прожило день без жертв.
Комісар, якщо його усунено з гри, має право заключного слова, в якому він повідомляє кого перевірив уночі на причетність до Мафії, хто є мирним мешканцем, а також свою думку стосовно неперевірених містян.
Тільки-но усунений гравец повинен відкрити свою картку та негайно вийти з-за грального столу. Йому заборонено будь-як підказувати іншим хто є мафія тощо.
Ведучий оголошує настання ночі.
Усі інші ночі
Ведучий просить прокинутися мафію. Мафія жестами, мімікою або якось інакше, аби їх не почули інші містяни і на основі цього не звинуватили, домовляється поміж себе про жертву і вказує на неї ведучому. Мафіозі засинають.
За наказом ведучого прокидається Комісар. Він має виняткове право – на основі поведінки, голосування та виправдовувань інших гравців перевірити когось із містян на причетність до мафії. Ведучий відповідає помахами голови. Комісар засинає.
Прокидається Медсестра. Гравець цієї ролі має право вилікувати жертву цієї ночі. Якщо Медсестра правильно вгадує жертву, то гравець вважається вилікуваним – постріл Мафії не зараховується. Якщо ж ні, то він вибуває з гри відразу ж після настання дня. Медсестра також має право лікувати себе, якщо вона вважає, що цієї ночі вбито її.
Прикінцеві положення
Гравцям заборонено показувати свої картки одне одному, якщо тільки гравця не усунено з гри. Для ускладнення гри можна усувати з гри без відкриття картки.
Вважається, що Мафія перемогла, якщо виникає патова ситуація: залишається двоє гравців, один з яких мафіозі.

Ролевая игра "МАФИЯ" ЧЕРНИГОВ

Lviv. Історія Львова
Львів - місто з багатовіковою історією, місто в якому переплелася культура різних народів. Бурхлива і надзвичайно цікава історія унікального українського міста Львова налічує сім з половиною віків. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто Галицько-Волинський князь Данило Романович і назвав його на честь свого сина Лева. Центром давньоруського Львова була сучасна площа Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.
Завдяки своєму унікальному географічному розташуванню на перетині головних торгових шляхів між Заходом і Сходом, Львів у XV-XVII століттях стає провідним торговельним центром Східної Європи, найбільшим містом України. Перебуваючи впродовж півтисячоліття в європейському культурному просторі, Львів перетворюється на справжню архітектурну перлину, центр книговидання, ремесел і мистецтв.
У XVIII-XX століттях у складі Австро-Угорської імперії Львів стає відомим як місто технічних інновацій, зокрема тут вперше у світі винайшли гас і гасову лампу.
У другій половині XIX століття було відкрито родовища нафти у Бориславі, залізничні шляхи сполучили Львів із столицею імперії та іншими європейськими містами. У місті прокладено трамвайну колію, запроваджено газове, а згодом електричне освітлення. Розбудовуються нові квартали, з’являються театри, дорогі готелі, банки, громадські установи.
Кінець століття XIX – початок XX століття – це період національного піднесення серед галицьких українців. Львів став центром національного відродження, тут жили й працювали видатні політичні та культурні діячі.
На початку XX століття Львів став столицею третього у світі регіону за видобутком нафти після США і Росії. У 1939-1991 роках Львів перебував під владою тоталітарного Радянського Союзу. Із моменту здобуття Україною незалежності місто набуває статусу культурної та духовної столиці української держави. У 1998 році місто Львів був внесений до списку світових пам'яток архітектури, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО.
Львів - це перлина архітектури. Львів - це місто, в традиціях і архітектурі якого гармонійно об'єдналася старовина та сучасність. Тут змішалися готика і бароко, ренесанс і Романський стиль, рококо та ампір, сучасна еклектика і конструктивізм. Великий вплив на культуру й архітектуру Львова мали Австро-Угорська імперія і Польща. Магнати і меценати XVI-XVII століть запрошували талановитих майстрів з усієї Європи, які створили унікальну перлину архітектури. Варто приїхати сюди, щоб відчути неповторний дух, смак і пристрасть Галичини; пройтися по вузьких вулицях Старого міста, обійти Площу Ринок, помріяти в одній з кав'ярень, подивитися на місто з гори Високий Замок. І тоді, після неспішного знайомства з містом Ви відчуєте містіку середньовіччя.
Нещодавно, у 2006 році, місто відсвяткувало свій 750-літній ювілей.