Поиск
Новая любовь никогда не залечит раны от старой,

Новая любовь никогда не залечит раны от старой,

Подписчики: 31 подписчиков
ID: 49804889

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club49804889

Давай запатентуємо щастя !. щастя ! Воно живе ^^,
щастя, як метелик... чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає.
та якшо Ви перенесете свою увагу на інші речі, воно прийде і тихенько сяде Вам на плече.
ключем до щастя є мрія) мріяти не заборониш.

Давай запатентуємо щастя !

Правда про щеплення. Вітаю, співвітчизники! Це група Правда про щеплення, метою якої є донести до народу факти про те, що відбувається в світі і, відповідно, в нас, в Україні. Це стосується всіх - тому жодної крайньої хати немає.
Мова піде про щеплення. Після народження мені була зроблена вакцинація. В результаті плече гнило півтора роки.
Тепер в мене є маленький брат. Йому щеплення не робили з причини, яку ви, мабуть, знаєте: висока смертність народу, особливо малюків після щеплення. Без щеплення його не хочуть брати в дитячий садок, мотивуючи відмову тим, що він без щеплення. Але, немає такого закону, щоб дітей не брати в дитячий садок без щеплення. Віл-інфікованим і нац-меншинам, все ж, не забороняють відвідувати заклад.
І ось, в мою кімнату заходить мама і простягає мені брошуру з словами Можеш це відсканувати? Треба закинути це в інтернет. ЛЮДИ ПОВИННІ ЗНАТИ ЯК ВБИВАЮТЬ НАШИХ ДІТЕЙ!
Відкриваю брошуру і читаю Правда о прививках. По благословлению Преосвященного Ипполита Епископа Тульчинского и Брацлавского. Хоч брошура і благословлена християнським священником, вона містить важливу інформацію. Ось про це ви повинні дізнатися!
НЕ КОММЕРЦІЙНА ГРУПА

Правда про щеплення

Красна Горка найавторитетніший район Андрушівщини. Весь тягар проблем Красной Горки несе на своїх плечах сам САНЬОК ДВОРЕЦЬКИЙ ,а також його дружбан ЛЮТИЙ.В цьому районі сумісні і дівчата і спорт.Тут зосереджені найкрасивіші дівчата

Красна Горка найавторитетніший район Андрушівщини

Хітар. Хі́тар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 200 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в Сокальському районі, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих від рук енкавеесників попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

I like it ♥. ♥ Щастя подібно метелику. Чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає. Але якщо ви перенесете свою увагу на інші речі, Воно прийде і тихенько сяде вам на плече ♥