Поиск
Сам себе лекарь

Сам себе лекарь

Подписчики: 74 подписчиков
ID: 50793821

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club50793821

Друзі дітей Чорнобиля Onlus. ABC-Onlus (Діти Чорнобіля) сприяє тимчасовому розміщенню дітей з різних дитячих будинків в італійських сім'ях з двома ініціативами щорічний прийом, один з приблизно шести тижнів в літній час і один з приблизно чотирьох тижнів в період Різдва. Ця запис призначена для фізичної і психологічної реабілітації дітей та підлітків, з якими стикаються багато досліди жорстокого поводження та бездоглядності. Це дозволяє їм порушувати сірості життя в дитячому будинку в пошуку прийомних сім'ях тепло, любов і спокій, перш за все, недоторканне право всіх дітей. Продиктована надзвичайною більше двадцяти років тому в результаті Чорнобильської катастрофи, яка відкрила свої двері для тисяч італійських сімей для прийому українських дітей, потрібно відійти від впливу радіації та охорони здоров'я в цілому, ABC-НВО намагається сьогодні дати безперервності до нього на допомогу по новій дорозі. Не покидайте своїх власних дітей, які ростуть в найбільшою проблемою сімей нашої асоціації входять в контакт, через десять років гостинності, більше тисячі українських дітей. Ми хочемо підтримати їх в освіту і професійну підготовку, і в пошуках роботи, тому що вони надані самі собі, ризикуючи одного разу від dall'internat, легко потрапити в пастку наркотиків, алкоголю і злочинності. Наша асоціація також надає допомогу дітям з важкими захворюваннями, які приїжджають в Італію для лікування або для яких ми надаємо України. У підсумку ABC-Друзі дітей Чорнобиля Onlus: Це неурядова організація, некомерційна і поступив в регіональних Не справа з міжнародним усиновленням, але тільки тимчасове привітання дітей, що живуть в сім'ях, які її запитують Е 'складається з членів і прихильників, і відповідно до його статуту, радою та президентом всі члени є добровольцями (стаття 3) асоціації в значній мірі покладається поширених і особистої ефективності, добровільне і безкоштовне його членів Асоціація має виключно благодійні цілі Заохочує і захищає основні права дітей Сприяє дії для прийому дітей, які живуть в ситуації фізичної і психологічної поважає і цінує культуру дітей Сприяння культурних проектів і увійти в світ роботи, спрямованої на тих, хто виходить за межі віку Допомога на територію будинку і термінової необхідності в італійській, випадки дітей, які потребують медичної допомоги Сприяє, по правилам, протягом календарного року, принаймні, два періоди перебування дітей у прийомних сім'ях, а іноді, якщо дозволяють умови, додав він третьому періоді в структурі співтовариств Щорічно організовує поїздку, щоб зустрітися і ознайомити учасників з дітьми та їх умови життя Участь у конкурсах сприяє міністерств, регіонів і провінцій, спрямованих на підвищення соціального статусу дітей Він може бути активований з розвагами, ресторанами і розважальними закладами, в цілях підвищення і порівняти стилі, костюми і звичаї країн, що беруть участь в ініціативі Прагне організувати підписку нагороди та інші заходи, спрямовані на відновлення коштів на соціальні та медичні потреби хворих дітей.

Друзі дітей Чорнобиля Onlus

Величне століття. Роксолана. Величне століття (Роксолана) - найдорожчий проект в історії турецького телебачення, який користується шаленою популярністю в багатьох країнах світу, тепер в Україні. У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його пристрасне кохання до чарівної української красуні Роксолани, вона ж Настуня, Гюрем.
Група створена виключно для прихильників українського перекладу цього величного серіалу. Трансляцію серій українською мовою почав канал 1+1 8 жовтня 2012 року і 24 січня закінчив показ другого сезону. До виходу третього сезону в ефір вийшли серії з початку.
Серіалу українською мовою повністю немає і не шукайте. Нові серії публікуються тут та на сайті roksolana.at.ua. Для пошуку інших перекладів користуйтеся пошуковими системами.
Прохання не засмічувати групу посиланнями на невідомо що. Вони будуть видалятися, а користувачі заноситися до чорного списку.

"Величне століття. Роксолана"

КІТЗ НАУ РПЗ-49. 10 березня 1944 року розпорядженням Раднаркому СРСР № 4788-р та наказом начальника Головного управління геодезії і картографії при Раднаркомі СРСР №44 було створено Топографічне училище, що пізніше стало Київським топографічним технікумом. У 2000 році наказом Міністерства освіти і науки України Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування увійшов до складу Національного авіаційного університету як відокремлений структурний підрозділ.
Ентузіастами-засновниками закладу були: перший директор Александров Т.Ф.; його заступники Вайнштейн І.С., Гощицький В.М., Бірюков А.І.; викладачі Відуєв М.Г., Георгієвський О.О., Лебедєв В.Я., Бухман М.М.; військові топографи Кудрявцев П.Г., Єремеєв В.І. та інші. Завдяки саме цим людям у 1948 році Топографічне училище видало дипломи техніків-топографів першим 16 випускникам, які пішли працювати на аерогеодезичні підприємства України.
Ще в 1951 році в технікумі було відкрито заочне відділення, яке успішно функціонує і сьогодні. На заочному відділенні проводиться підготовка фахівців зі спеціальностей „Геодезичні роботи та експлуатація геодезичного обладнання”, „Землевпорядкування” та „Діловодство”.
У 1954 році було побудовано власний навчальний корпус, а пізніше гуртожиток на 270 місць. Все це дало можливість збільшити контингент студентів і покращити рівень підготовки спеціалістів. Подальше зміцнення навчальної бази – це відкриття в 1981 році 9-ти поверхового гуртожитку з комфортними умовами проживання та реконструювання старого гуртожитку у другий навчальний корпус.
Для підприємств топографо-геодезичної галузі велике значення має практична підготовка випускників. У 1950 році, з приходом до керівництва технікуму Скляра П.П., остаточно визначилось постійне місце проведення польових геодезичних практик – село Синява Рокитнянського району Київської області. За активної участі працівників навчального закладу та студентів на полігоні почалось будівництво їдальні, адміністративного будинку, стадіону та спортивних майданчиків, будиночків для викладачів та студентів. З 1981 року в Синяві почав функціонувати студентський спортивно-оздоровчий табір „Топограф”.
З 1958 року в технікумі розпочалась підготовка спеціалістів для зарубіжних країн. Було створено відділення іноземних студентів, яке підготувало близько 300 спеціалістів для 28 країн світу.
Ретельний добір кадрів, формування педагогічного колективу однодумців, налаштованих на підготовку не лише спеціаліста, але й громадянина – було започатковано ще першими директорами навчального закладу Александровим Т.Ф. та Склярем П.П. і продовжено наступними його керівниками – Антоненком В.Д., Катющенком В.М., Романовським М.І. та Паранічем В.П.
Педагоги навчального закладу пишаються більшістю своїх вихованців, що зберегли вірність обраній професії і працюють зараз за фахом в численних підприємствах України та за її межами. Значна кількість випускників, закінчивши після коледжу навчальні заклади третього та четвертого рівнів акредитації, працюють на керівних посадах в різних структурах галузі.
Сьогодні Коледж є одним із провідних навчальних закладів нашого міста і входить як структурний підрозділ до складу Національного Авіаційного університету України. Спеціальності, за якими навчаються студенти коледжу, актуальні та потрібні і дають нашим випускникам змогу отримувати освіту належного рівня та бути конкурентоспроможними на ринку праці. Це – „Геодезичні роботи та експлуатація геодезичного обладнання”, „Картографічні роботи”, „Землевпорядкування”, „Діловодство”, „Організація перевезень і управління на автотранспорті”, „Розробка програмного забезпечення”, „Організація виробництва” та „Фінанси і кредит”. При цьому набір на навчання відбувається на основі базової середньої та повної загальної середньої освіти.

КІТЗ НАУ РПЗ-49

буккросери Вознесенска.
Буккросинг – це новий ідейний рух інтелектуальної молоді різних країн – вільний рух книг, організований за спеціальними правилами. Буккросинг використовує принцип соціальних мереж і близький до акцій флеш-моб. Учасники руху залишають книги зі спеціальними позначками у заздалегідь обумовлених і вказаних через сайти буккросерів місцях, щоб охочі буккросери-мисливці могли ці книги знайти, прочитати і, зафіксувавши у самій книзі та на сайті історію її пересування, знову „відпустити” у подорож.
Ідея буккросингу з’явилася в американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера. На сайті phototag.org, він прочитав про систему циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити це з книгами. У березні 2001 року він залишив 20 книг у холі свого готелю. А за півроку на сайті Хорнбекера було зареєстровано вже 300 активістів, які „відпускали” свої книги у подорож.
Мету буккросингу всі учасники формулюють по-різному: популяризація ідеї читання і перетворення світу на бібліотеку, практика налагодження нових соціальних зв’язків, створення нового інтелектуального прошарку суспільства і навіть подолання буржуазно-капіталістичного принципу привласнення і накопичення. Тобто йдеться не просто про обмін книгами, але і про спілкування та обмін ідеями.
Останніми роками буккросинг набув значного поширення у світі і переріс у справжній інтелектуальний вид спорту, а його визначення навіть з’явилося в останньому виданні оксфордського словника.
За даними офіційного сайту буккросерів www.bookcrossing.com, сьогодні у світі налічується вже 617 тисяч офіційно зареєстрованих буккросерів та майже 4,5 мільйони „вільних” книжок. До кола буккросерів щоденно приєднується щонайменше 300 людей. Тож за кілька років їх кількість сягне 1,000,000 людей.
Найбільше „невпійманих книг” циркулює Сполученими Штатами – 13 380. Втім, за кількістю активних учасників руху лідирує таки Європа. Найбільша кількість буккросерів (30 %) живе в Італії. За сприяння третього каналу державного радіомовлення Італії Radio Tre, ідея обміну книгами стала настільки популярною, що міська влада Флоренції навіть подарувала буккросерам 4 тисячі книг. Із Італії у 2003 році ідея обміну книгами потрапила до Франції, де сьогодні вона підтримується кількома видавництвами, які постійно „відпускають” частину тиражу своїх видань у вільну подорож. Видавці заявляють, що це не шкодить книготоргівлі, а навпаки – стимулює читацький інтерес до нових книг.
В Україні перші акції обміну книжками почалися 2005 року. Наразі працює кілька інтернет-форумів, присвячених цій темі.
Якщо Ви вирішили приєднатися до рядів буккросерів, то не випускайте на волю непотрібну Вам річ. Якщо книга справді подобається Вам, то, цілком імовірно, сподобається й іншим. Книга має захоплювати, наштовхувати на роздуми, спонукати до дискусії.
Освободите книгу
Освободите книгу! - с этой репликой уже несколько лет по всему миру выступают названные буккроссеры.
Возможно, это самое простое и самое занимательное увлечение, которым в последнее время увлекалась молодежь.

буккросери Вознесенска

Переросле. Перші історичні згадки про село Переросле відносяться до епохи бронзи. Зокрема, поблизу села зафіксовані курганні поховання так званої культури шнурової керамі. Подібні кургани було знайдено в околицях сусіднього села Козин. Одне з них розкопано у ХІХ ст. Перша письмова згадка про село датується 1602 роком, яке згадується у подільному листі Олександром Острозьким. Територія села Перерослого в давньому була вкрита лісами, де посилився лісник Перерослівський, далі поселення продовжувалося і утворилось село, що ніби прийняло назву Переросле. Друга легенда говорить, що тут були великі зарості очерету і територія лоз переросла. Звідси ніби й пішла назва Переросле. В ХVI ст. село Переросле належало князям Острозьким - Янушу та Олександру. Пізніше село перейшло князю Конєцпольському, а від того князям Ябловським. В XVII ст. село Переросле разом з вісьмома іншими селами було віддане в придане Терезі Яблонській, яка одружилася з графом Потоцьким. Її донька в свою чергу одружуючись з Каземиром Валевським маршалом Рівенського повіту внесла село в їх маєтності. Після чого воно було продано Яну Завишу, а по його смерті перейшло до поміщиків Могильницьких. В XVII ст. на село Переросле нападали орди татар. Свідками битв є могила в центрі села біля магазинів, друга біля села Червоне, а третя - в урочищі Калиновий гай. (Із слів старожилів Камінського, Герасимчука, Мельника). В 1739 р. за кошти парафіян була збудована деревяна церква в ім'я святої Трійці.(Копії документів церкви зберігаються із 1799 р.). До 1861 р. жителі села Перерослого були кріпаками. Вони були куплені за собак і поселені по одній із вулиць села. Люди були куплені із села Дарабужа, тому вулицю села й досі називають Дарабужною. Після скасування кріпацтва жителі села відробляли панщину (4 дні робили на пана, а 2 на себе).(Із слів старожилів Герасимчука, Мельника, Маршолюка). До революції село Переросле було волосним центром Острозького повіту. Тут розміщувалась волосна управа, з 1875 р.діяло однокласне народне училище у збудованому на громадські кошти будинку. В XVIII ст. в селі Перерослому з ініціативи пана Дзяна було збудовано цегельню, де працювали кріпаки. Із виготовленої цегли будували хати для новокуплених кріпаків.(Із слів Герасимчука К.). В 1905 р. перед паном Дзяном селяни поставили вимоги про підвищення оплати робочого дня, на що пан погодився і люди не страйкували.(Із слів Камінського, Герасимчука). В 1909 р. в селі Перерослому було відкрито трьохкласну школу, в яквй навчались діти із 17 навколишніх сіл. При школі був будинок для проживання учнів. Перший учитель школи Артеменко. На цих 17 сіл був один фельшер по прізвищу Чабан, який жив в найманій хаті, там же приймав він хворих, видавав їм ліки. В 1917 р. селяни-бідняки конфіскували поміщицькі маєтки Дзяна, в Козині пана Кольчицького та передали у розпорядження волосного земельного комітету, яким керував громадян села Переросле КосмацькийОлександр Олнксандрович. Марчук Андрій Панькович, Космацький Петро (Карпо). В перші роки Рядянської влади селяни працювали кожен на своєму полі. Обробляти землю не було чим, не було знарядьдля обробітку. В 1929 р. селяни обєдналися в Товариство спільного обробітку землі (ТСОЗи). Головою ТСОЗу був Галащук Володимир Павлович. В 1929 р. в селі Козин виникла комсомольська організація і спочатку налічувала лише три члени:Базилюк Феодосій Устинович, Андрощук Іван Тимофійович, Котович Филимон Климович. Першим секретарем комсомольської організації групи був Базилюк Ф.І. Група комсомольців села Козин входила до складу Перерослівської комсомольської організації, яку в цілому очолював Сидір Іванюк і входило 7 чоловік. Комсомольська організація в той час займалася заготівлею хліба для держави, особливо в куркулів, приймала участь в організації колгоспу. Від рук куркулів Сидір Іванюк загинув. Він був першим старшим вожаком піонерської організації Перерослівської неп

Переросле