Описание
«Його куля не бере, бо він має характер», – так говорили про характерників Запорозької Січі, про славних лицарів українського козацтва.
Що значить – мати характер? Це означає, говорячи сучасною комп’ютерною мовою, мати надійний системний блок з великою і багатою системою програм поведінки, програм дій у відповідь на зовнішні обставини і задля стабільності фізичного та духовного здоров’я, матеріального благополуччя – економіки і соціального поступу, поступу роду особистості, її нації, її добрих сусідів на землі, а незабаром і в космосі – персонноміки.
Характерниками були уже перші жерці, волхви – люди, які займалися самопрограмуванням і програмуванням інших ради їх блага. Вони збирали інформацію, осмислювали її і своїм мовленням формували духовність людини. Емоційно-смисловий зміст інформації, набутих знань набував сили установки в діях у вигляді віри. Знання, Осмислення, Віра – така структура установки, системи установок – характеру. Знання про Всесвіт дають Дух Вселенський, Дух Бога. Його кодують в словах живих – усна духовна творчість; в писемних мовних кодах; в предметних символах. Все це разом з обрядовими дійствами, які формують живий дух, складає ту чи іншу духовну установочну систему. Наші предки мали свою, а скоріше свої, племінні, етнічні, що визначалося своєрідністю мови – язика, як тоді говорили, – а тому ми їх називаємо язичницькими.
Пізніше було введено християнство візантійського обряду, візантійської установочної системи. Та чисто візантійською вона не могла залишатися. Перекладена слов’янською мовою, вона вже стала слов’янською. А прийнявши в свою структуру українські язичницькі обряди, вона стала і українською. Формується Книга буття яка містить інформацію про народ, є кодом його духу. Тим самим духовність від Духу Вселенського конкретизується і виходить в практику особистості – представника народу. Установочна система поповнюється відповідними символами, обрядами. І це Книга Буття рідного народу, вона несе Дух предків і співвітчизників. Від їх установок, від їх характеру бере початок характер кожного окремого індивіда.
Ми і пропонуємо для українців таку Книгу – Січову Книгу Буття українців. Назва її – Січеслов. Чому Січова? Чому Січеслов?
Тому що українці саме з Запорозької Січі починають формуватися як українська нація. Досі слово «україна» означало лише украяну кимось і комусь територію, землю, на якій жили наші предки. Українці – це місцеві люди, не етнонім, а соціонік. Невибагливі і неорганізовані в свою державу, українці охоче згодились належати руським князям і відтак бути руськими. І тільки з Запорозькою Січчю вони стали самоорганізовуватися і виборювати собі право бути не чиїмось, а самими собою. Це був Шлях до себе: українці вони і є українцями. Слово стало набувати змісту етнічного. А рідна земля стала Україною з великої літери: – Слава Україні!
Нам належить розбудувати і утвердити Україну. А для цього треба мати і розбудовувати Установочну Систему Духу Січі.
Установочна Система Духу Січі – це система самоорганізації. В її основі лежить збір і збереження базової інформації, набуття Знань; Осмислення їх; формування на цій основі Віри в себе, в свій рід, в свій народ, свою націю. Це база формування індивідуального характеру, це початок характерництва. Віра є результатом прийняття Духу, його установок, його Заповітів у людську душу. І треба, щоб Дух був завжди живим, щоб живою була Віра. Це забезпечує жива Установочна Система Духу Січі.
Пропонуючи Січову Книгу Буття Січеслов, ми починаємо виклад і функціонування Установочної Системи Духу Січі. Придбавши Січеслов і читаючи його, ви починаєте розбудову і функціонування вашої індивідуальної Установочної Системи Духу Січі. З Богом і з Духом Січі!
Далі ми будемо пропонувати необхідні науково-методичні матеріали, окремі служби утвердження Духу Січі.
Провідник НОЦентру «Січова академія» ЗССПК,
Георгій Ант.
Генеральний директор
СічовогоДуховного Братства/ЗССПК
Олег Ткаченко
