Поиск
Палаточный лагерь "Юный Патриот" МАОУСОШ№46

Палаточный лагерь "Юный Патриот" МАОУСОШ№46

Подписчики: 24 подписчиков
ID: 73136372

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club73136372

Описание

На долгую, долгую память

Давай запатентуємо щастя !. щастя ! Воно живе ^^,
щастя, як метелик... чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає.
та якшо Ви перенесете свою увагу на інші речі, воно прийде і тихенько сяде Вам на плече.
ключем до щастя є мрія) мріяти не заборониш.

Давай запатентуємо щастя !

Массаж в Петрозаводске.. Жители славного города Петрозаводска и гости города. Я возобновляю свою массажную деятельность!!;)
Массаж провожу у себя на дому - есть удобный массажный стол
Имею за плечами высшее медицинское образование - закончила в 2013 г. ПСпбГМУ им. акад . И.П. Павлова
Закончила курсы классического массажа - 2008г
сегметарно-рефлекторного и точечного массажа в 2013 г.
С сентября 2011 года регулярно занимаюсь йогой по системе А. Сидерского йога 23
С радостью жду вас:)
Стоимость массажа разовое посещение - 250 руб за полчаса
Прием веду с 10 до 21.
Интим не предлагать, будем беречь мое и ваше время.
+79535281312

Массаж в Петрозаводске.

=====ⒸⓁⒶⓈⓈⒾⒸⓢ=====. ¡¡ʁɔʚʎнdǝʚǝdǝu ⊥ıʚɔ
І так почнемо... Як казав наш великий Іванов Є.О.: Спробуємо почати...
Не будемо багато говорити по темі і не по темі, скажемо одне: Єднаймося класики, бо ми того варті!!
Пошук нових цікавих рішень, вдосконалення старих і ще багато роботи лежить на наших молодих плечах.. Тому мужаймося!!! І головне-пийте побільше пива)))
--------------------------------------------------
Якщо ви ще не здогадалися ця група присвячена групі К-28 факультету кібернетики Киівського національного університету імені Т.Г. Шевченка, а саме предмету програмування і його неповторному викладачу, нашому куратору Іванову Євгену Олександровичу. Саме він в понеділок 1 парою читає нам свої лекції, вражає нас своєю цікавістю, дотепністю(якщо це так можна назвати)Ми завжди пам'ятатимемо його фрази...Які задовбують нас кожен понеділок та вівторок) Власне і цьому а також просто студентському життю К-28 присвячена ця група))
------------------------------------------------------------
Якщо ви не байдужі - добавляйтесь. Тільки одне зауваження: прохання дотримуватись порядку в групі, не флудити, не вживати ненормативну лексику і т.д...
------------------------------------------------------------
З повагою керівництво........

=====ⒸⓁⒶⓈⓈⒾⒸⓢ=====

I like it ♥. ♥ Щастя подібно метелику. Чим більше ловиш його, тим більше воно вислизає. Але якщо ви перенесете свою увагу на інші речі, Воно прийде і тихенько сяде вам на плече ♥

Закарпатье+Київ=всенародна любов. Я ВАС ЛЮБЛЮ, МОЇ ХОРОШІ І ЗОЛОТІ!!!!!!!!!!
Жив поблизу Хуста один старий чоловік, який замолоду опришкував. Тай одного разу той вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб. І треба біді трапитися - його впізнав один корчмар. Схопили тоді вояки старого тай почали мучити, аби сказав звідки він і чи багато в нього цімборів(друзів), бо пани боялися, що опришки планують напад на Хустський Замок. А старий вівчар-опришок їм каже:
Перша Легенда
Якось чортові заманулося вискочити з пекла й по землі погуляти. Набридло йому під землею сидіти, на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої долини. А той чорт був дженджуристий і мав на кінці хвоста таку собі китицю, на кшталт ослячої, і зачепився тою китицею за якийсь корінь чи камінь у ямі, що пробив у землі. Як він не намагався висмикнути свого хвоста, а він ні туди ні сюди. Тільки потягне — земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав собі хвоста. З болю зарепетував на весь світ: Йой, хвуст, хвуст, хвуст! Луна покотилася по долині хуст-хуст-хуст, річка підхопила цей крик і понесла далі. З того часу цю місцевість, де чорт вискочив з пекла, люди прозвали Хустом.
Друга легенда
Колись дуже давно чорти на своїх плечах переносили гори з одного місця на друге. Навіщо вони це робили, того ніхто не знає, — якусь, видно, шкоду хотіли зробити за своїм чортячим звичаєм. От один чорт узяв на плечі гору, на якій зараз лежать руїни Хустського замку, і хотів перенести її на інше місце. Гора була дуже висока і важка, і чорт, не дійшовши до місця, поклав її на землю, щоб перепочити.
Якраз в цей час ішов повз нього інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула тому чортові хвіст. Як загорлає чорт від болю: Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст! Почули це інші чорти, прибігли на поміч і витягнули хвіст з-під гори. Чорт похукав на свій хвіст та й пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв її знову на плечі і заніс на те місце, де вона зараз стоїть.
Отож від того часу цю місцевість і прозвали Хуст, і місто, що ній постало, отримало цю назву.

Закарпатье+Київ=всенародна любов