Поиск
Товары для творчества/совместные закупки

Товары для творчества/совместные закупки

Подписчики: 178 подписчиков
ID: 79198514

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club79198514

Описание

Здесь Вы найдете все для Ваших работ

Величне Столiття Роксолана. Величне століття (Роксолана) - найдорожчий проект в історії турецького телебачення, який користується шаленою популярністю в багатьох країнах світу, тепер в Україні. У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його пристрасне кохання до чарівної української красуні Роксолани, вона ж Настуня, Гюрем.
Група створена виключно для прихильників українського перекладу цього величного серіалу. Трансляцію серій українською мовою почав канал 1+1 8 жовтня 2012 року і 24 січня закінчив показ другого сезону. До виходу третього сезону в ефір вийшли серії з початку.
Серіалу українською мовою повністю немає і не шукайте. Для пошуку інших перекладів користуйтеся пошуковими системами.
Прохання не засмічувати групу посиланнями на невідомо що. Вони будуть видалятися, а користувачі заноситися до чорного списку.

Величне Столiття Роксолана

Наш мер Ігор Прокопів (вибери правельних). Ігор Прокопів народився в 1967 році в селі Завій Калуського району в родині педагогів. Батько Богдан Прокопів - вчитель іноземних мов, блискучий знавець німецької, вільно володіє ще кількома мовами. Мати - вчитель початкових класів, додатково закінчила Київський інститут сурдопедагогіки.
Коли в 70-ті роки у Калуші збудували хімічні заводи, батька запросили перекладачем на концерн «Хлорвініл». Тому в перший клас Ігор Прокопів пішов вже у місті. Після 8-го класу він вступає до Харківського кооперативного технікуму на спеціальність «товарознавство тваринної та пушно-хутрової сировини». Такий, на перший погляд, несподіваний крок має просте пояснення: в Завої працював звірорадгосп «Калуський», де вирощували норку. Як згадує Ігор Прокопів, малим хлопцем він дуже любив приходити на звіроферму годувати тварин. Тому з вибором професії не вагався.
Технікум він закінчив з червоним дипломом і отримав направлення до Московської ветеринарної академії імені Скрябіна - єдиного в колишньому СРСР вищого закладу, який готував фахівців-сировинників пушнини. За всю її історію цю академію закінчили лише п'ятеро прикарпатців.
Але між Харковом і Москвою ще була служба у війську. Оскільки призовник успішно займався спортом - парашутизмом, атлетикою і стрільбою, його відправили у війська спеціального призначення - оперативний полк імені Дзержинського. Службу закінчив старшим сержантом, замкомандира взводу.
В академії після армії Ігор Прокопів навчався заочно, працюючи на різних посадах в Івано-Франківській «Облспоживспілці». Однак вже на третьому курсі спробував себе у приватному бізнесі. Унікальна спеціальність давала для цього переваги: пушнина за Союзу вважалася «білим золотом» і мала особливий статус інвалюти першої категорії. Союз лідирував на світовому ринку хутра, щорічно виробляючи до 11 млн. штук норки. Ленінградський аукціон за об'ємами торгівлі пушниною конкурував з Лондонською біржею. У 1984-1985 роках, пригадує Ігор Прокопів, він, ще зовсім молодий працівник Харківської бази «Союзвнєшторга», щодня виставляв на лондонські аукціони до 4 тис. штук норки.
Яким був приватний бізнес на початку 90-их, нагадувати немає потреби. Власну справу тоді доводилося захищати жорстко, пригадує Ігор Прокопів. В ті часи він займався торгівлею пушниною, відкрив магазини у Москві і Прибалтиці. А вже в 1992 році, за рік до закінчення академії, створив власне виробництво - перші приватні цехи з вирощування норки на Західній Україні.
Молодий підприємець швидко створив конкуренцію відомій «Хутрофірмі «Тисмениця», якою тоді керував Ігор Зварич, нинішній заступник голови ОДА Михайла Вишиванюка. Прокопів став відомим як хутровик і поза Україною, експортуючи норку в Росію і Молдову.
У ті часи Ігор Прокопів познайомився з багатьма людьми, які згодом вплинули на його долю. Один із таких - директор звірогосподарства Олександр Турчак, пізніше - заступник губернатора, згодом керівник «Івано-Франківськгазу».
Розвиток хутрового бізнесу припинила криза 1998 року. Пізніше до улюбленої теми Ігор Прокопів як підприємець не повертався. Сьогодні про неї нагадує лише ностальгійна назва родинного підприємства «Калан». Калан - це морська видра, хутро якої вважається еталонним за довговічністю.
ПП «Калан» на сьогодні - це успішне підприємство, що торгує скрапленим газом. Воно володіє мережею з 30 заправних станцій в Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій областях. Річний оборот компанії - до 40 млн. грн. В «Калані» більше сотні працівників

Наш мер Ігор Прокопів (вибери правельних)

Мати Божа - наша пряма Дорога до Бога. Для усіх, хто любить Пречисту Діву Марію...
Мета групи - пізнавати, любити і почитати Діву Марію.
Ми повинні ступати до Бога трьома східцями. Перша – Марія; друга – Христос, а третя – Бог Отець. Аби дійти до Ісуса, треба йти до Марії, бо Вона – наша Посередниця в заступництві. Аби дійти до Отця Предвічного, потрібно йти до Ісуса, оскільки Він є нашим Посередником в ділі відкуплення (...).
Ісус промовив: Я – Дорога, Правда і Життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене (Ів. 14,6).
Чи однак, не потребуємо посередника в Самого Посередника (Ісуса Христа)? Невже наша чистота така велика, що можемо безпосередньо з Ним з'єднатися? Хіба Він не рівня у всьому Отцеві, а отже Найсвятішим серед Святих, гідним пошани нарівні з Отцем?Показати повністю.. Якщо у безконечному Своєму милосерді Він став нагим Заручником і Посередником у Бога, Свого Отця, вгамувати Його гнів, сплачуючи Йому наш борг, невже ми можемо менше Його шанувати та менше боятися Його Величі й святості?
Скажімо рішуче зі св. Бернардом, що потрібно нам посередника в Самого Посередника, і найкраще зможе виконати цю милосердну місію Пречиста Діва Марія (…).
Пресвята Діва - це Дорога, якою Ісус скористався, аби прийти до нас. Тією ж Дорогою маємо послуговуватися на шляху до Нього (...). Постійним прагненням Марії є якнайтісніше з'єднати нас зі Своїм Сином Ісусом Христом. Найбільше же бажання Її Сина - зробити Марію Посередницею між нами і Собою. Так, власне, віддаємо Христові шану й приносимо Йому радість. Як короля вшанував би і утішив той, хто, прагнучи стати його вірним підданим та рабом, став би невільником королеви. Отці Церкви, а за ними Св. Бонавентура, стверджують, що Пресвята Матір - це Дорога, яка веде до Христа (…).
Можна й іншими дорогами дійти до з'днання з Богом, але тоді не обійдеться без труднощів, які доведеться долати із великими зусиллями. Натомість дорога Марії - лагідна і спокійна (…).
Іти до Господа нашого Ісуса Христа через посередництво Пречистої Діви Марії означає почитати Його по-справжньому, бо в такий спосіб ми стверджуємо, що не гідні наблизитися до Його безкінечної святості самі через наші гріхи, а тому відчуваємо потребу в Пречистій Діві Марії, Його Пресвятій Матері, щоб Вона стала нашою Заступницею і Посередницею перед Ним, віддаючи нас в опіку Йому (св. Людовік Марія Гріньйон де Монфорт Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії).

Мати Божа - наша пряма Дорога до Бога

Наш улюблений Львів. Львів - місто з багатовіковою історією, місто в якому переплелася культура різних народів. Бурхлива і надзвичайно цікава історія унікального українського міста Львова налічує сім з половиною віків. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто Галицько-Волинський князь Данило Романович і назвав його на честь свого сина Лева. Центром давньоруського Львова була сучасна площа Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.
Завдяки своєму унікальному географічному розташуванню на перетині головних торгових шляхів між Заходом і Сходом, Львів у XV-XVII століттях стає провідним торговельним центром Східної Європи, найбільшим містом України. Перебуваючи впродовж півтисячоліття в європейському культурному просторі, Львів перетворюється на справжню архітектурну перлину, центр книговидання, ремесел і мистецтв.
У XVIII-XX століттях у складі Австро-Угорської імперії Львів стає відомим як місто технічних інновацій, зокрема тут вперше у світі винайшли гас і гасову лампу.
У другій половині XIX століття було відкрито родовища нафти у Бориславі, залізничні шляхи сполучили Львів із столицею імперії та іншими європейськими містами. У місті прокладено трамвайну колію, запроваджено газове, а згодом електричне освітлення. Розбудовуються нові квартали, з’являються театри, дорогі готелі, банки, громадські установи.
Кінець століття XIX – початок XX століття – це період національного піднесення серед галицьких українців. Львів став центром національного відродження, тут жили й працювали видатні політичні та культурні діячі.
На початку XX століття Львів став столицею третього у світі регіону за видобутком нафти після США і Росії. У 1939-1991 роках Львів перебував під владою тоталітарного Радянського Союзу. Із моменту здобуття Україною незалежності місто набуває статусу культурної та духовної столиці української держави. У 1998 році місто Львів був внесений до списку світових пам'яток архітектури, які знаходяться під охороною ЮНЕСКО.
Львів - це перлина архітектури. Львів - це місто, в традиціях і архітектурі якого гармонійно об'єдналася старовина та сучасність. Тут змішалися готика і бароко, ренесанс і Романський стиль, рококо та ампір, сучасна еклектика і конструктивізм. Великий вплив на культуру й архітектуру Львова мали Австро-Угорська імперія і Польща. Магнати і меценати XVI-XVII століть запрошували талановитих майстрів з усієї Європи, які створили унікальну перлину архітектури. Варто приїхати сюди, щоб відчути неповторний дух, смак і пристрасть Галичини; пройтися по вузьких вулицях Старого міста, обійти Площу Ринок, помріяти в одній з кав'ярень, подивитися на місто з гори Високий Замок. І тоді, після неспішного знайомства з містом Ви відчуєте містіку середньовіччя.
Нещодавно, у 2006 році, місто відсвяткувало свій 750-літній ювілей.

Наш улюблений Львів

Sora. Сучасне суспільство не може прожити ані дня без видовищ, тому постійно виникають все нові його види, апогеєм чого є “видовище не виходячи з хати” (сидячи за компом чи телевізором). І на одвічне питання: шо б таке подивитись? в 1/3 молоді відразу спливає лише 1 слово, а саме АНІМЕ.
Як я вже зазначила молодь ділиться на 3 категорії: перша – фанати аніме (отаку), друга – знає про аніме, але зі стаху до нового або інших незрозумілих причин чітко відповідають, що мов не наша культура і навіщо таке взагалі дивитись, третя – нічорта про аніме не знають ба навіть не чули таке слово.
Шоб просвітити третю категорію і навертути в нашу “віру” другу я сьогодні розповім: Що насправді таке аніме і з чим його їдять? Як стверджує наша кохана Вікіпедія аніме (від англ. animation [анімейшн] — анімація) — японська мультиплікація, головна відмінність від мультиплікації інших країн полягає в тому, що аніме в основному робиться з розрахунку на підліткову та дорослу аудиторі. (правда!)
Вважається, що всесвітньої слави та визнання аніме набуло після отримання премії Оскар в 2003 році аніме “Віднесені духами”, хоча глобальне захоплення світу розпочалось ще з початку 80-х рр. Історія аніме сягає ще періоду перед 2 світовою війною, але потужнього розвитку анімешна індустрія набула по війні з легкої руки батька аніме Тедзуки Осами, який був прихильником творчості Діснея (тому і можна спостерігати великі очі, довгі ноги і т.д.). З кожним роком дана галузь кінематографу набувала все більшого розповсюдження, а з ростом попиту такий ріст не може обійтись без збільшення пропозиції, так виникали нові жанри, яких налічується вже більше 20, хоча не можна не зауважити шо більшість не відрізнається від стандартних в кіно. Отже, виділяють жанри за таким напрямками: по цільовій аудиторії (діти, юнаки, дівчата, чоловіки, жінки), по стилях оповідання (комедія, драма, триллер, романтика, і т.д.), по антуражі й технологіям (меха, кіберпанк, шкільна історія, фентезі, стімпанк, і т.д.), по психології, цілям і характеру відносин персонажів (сентай, спокон, махо-сьодзьо, гарем), по наявності й деталізації сексуальних сцен (этти, хентай, яой, юри).