Описание
Хмельницька обл., Ярмолинецкий р-н, за 15 км від смт. Ярмолинці.
Власником Сутківців був Ходько, в 15 ст вони перейшли до його онука Федора, гілка роду Ходьків стала іменуватися Сутківськими.
Замок було споруджено на більш давньому городищі. розташування мало стратегічне значення, бо саме тут пролягав шлях по якому татари йшли на Південно-Західну Русь. Заснував Федор Сутківський. Будівництво замку розпочалося в другій половині 15ст, причому було використано укріплюючу кам'яною оборонну стіну городища. Будівництво відбувалося до 1575р. Етапів було два, спочатку було звдено північну і західну башту, потім східну та південу. Замок був майже квадратним - 66 на 60м, оточений мурами, на кутах височіли башти, посеред півнчно-західного муру знаходилася надбрамна башта. Сіцинський припускає, що замок в 1643 р перебудував Олександр Балабан , який одружився з останньою представителькою роду Сутківських, донькою Івана - Варварою.
На кожному розі замку були башти, але на початок 20 ст зберіглося лише дві, північнозахідна та південно східна. Башти були п'ятигранні, мали зовні форму квадрата, а зсередині були зрізані, всі грані по 15м, внутріщня грань 5,7м. Лінії мурів виходили зовні на 8 м. Від башти до башти йшли мури, ширина яких 3м, баштові мури сягали ширини в 3,5м. З боків було узбіччя , а зрешти двох боків - широкі рови.
Сіцинський описує північно-західну башту так " вона трьохповерхова, у долішньому поверсі на широких боках башти по дві амбразури, на другому поверсі по три, на третьому поверсі по дві, на вузьких боках башт, що лежали напротимурів було по одній амбразурі на пршому та третьому поверсі, і дві на другому."
В 1567р. замок було зруйновано, потім відновлено, мури понижено, з бійниц зроблено вікна. Реконструкція була і в 1623 р. З кінця 17ст. замок втратив своє стратегічне значення і почав занепадати. З кінця 19 ст. він поступово став зникати, так на стан 1876р. втрачена наріжна башта і частина мурів, на 1894 повніст'ю зникла північна і частково східна, в 1952р. зруйновано західну башту. На сьогодні все що ми можемо побачити це частково мури та східну башту.
Легенда з книги Сіцинського "Оборонні замки Західного Поділля": "На замчищі на горі коло башти у великі свята можна бачити багато людей, усі вони в білому. - в білих опанчах і кожухах. Особливо це на Великдень. І саме в цей день, якщо прикласти вухо до землі можна почути дзвони. Але це почути може і побачити може тільки щаслива і чиста душею людина".
Покровська Церква
Побудована в 1476р. вважається класичним зразком оборонного храму - церква-фортеця, церква-замочок. В плані вона рівномірний хрест. Має чотири напівкруглі башти, з яких три з широким зубчатим карнізом мають зовнішній вигляд замкових башт з амбразурами та стрільницями. Церква двоповерхова., перший для церкви, другий - горішній для оборони.
Нижче округлих невеликихх вікон знаходяться по три амбразури,які замуровано зараз. На горі в кожній боковій абсиді - по 5 амбразур.
В 1903 році церква була реставрована. Сіцинський пише, що "загальна концепція цілої будівлі, простірний розподіл мас, конструкції та склепіння, перекриття, окремі архітектурні форми та деякі деталі цілком ясно говорять, що маємо тут до діла з готикою". Через реставрацію 1903 була втрачена деревяна надбудова над четвертою баштою. Взагалі ця реконструкція сповторила вигляд церкви.. Гонтові стрімки дахи було замінено на бляшані, двоспадний дах з невеликою барочною банею знищено..
В церкві зберіглися надгробна плита Івана Васильовича Сутківського.
Автор "Поділля, Волинь, Україна" Пржездзецький, писав що від середним стовпом є домовина Олександра Балабана, але її тут не має, Балабан помер 1637р в Стратині, а тіло поховано в Унівському монастирі.
