Поиск
прототип

прототип

Подписчики: 14 подписчиков
ID: 83176909

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club83176909

FLC Rivne Junior. Хочеш весело і з користю для здоров'я провести час, і одночас хочеться чогось нового? То тобі сюди!!!
ЗАХОДИМО, ДИВИМОСЯ, КОМЕНТУЄМО, ДІЛИМОСЯ.
Флорбол - це новий вид спорту, подібний до хокею, але без льоду і конків та замість шайби м'яч. А також забороняються удари по клюшці, а штовхатися можна тіки плече в плече.
Флорбол один із самих швидко розвиваючих видів спорту в світі. З кожинм роком його популярність росте і за 30 років свого існування отримав визнання Олімпійського комітету , Спеціальльної Олімпіади, є членом Генеральної асоціації міжнародних спортивних федерацій (GAISF), а також співпрацює з Міжнародною федерацією студентського спорту (FISU). Планується що флорбол стане олімпійським видом спорту вже в 2016-2020 роках. А з 2013 буде демонстраційним видиом спорту на Зимових Олімпійських Іграх.

FLC "Rivne Junior"

Федерація Скаутів Європи. Отже, скаутинг - це всесвітній юнацький рух, що займається фізичним, духовним і розумовим розвитком молодих людей так, щоб ті могли отримати конструктивне місце в суспільстві. Це досягається неформальною освітою з акцентом на практичних діях на відкритому повітрі - так званим скаутським методом. Ця організація добровільна, аполітична, незалежна. З англійської слово «скаут» перекладається як «розвідник». Так кожного року відбуваються десятиденні виїзди до табору, в якому кожен має свої обов’язки.
Отже, з чого все починалося? У 1907 році Сміт Баден-Пауелл заснував рух скаутів у Великобританії. Ним у 1907 році був проведений і перший табір на острові Браунсі (Великобританія), а в 1908 році була видана всесвітньо відома книга «Scouting for boys».
Відтак, гуляючи вулицями рідного міста, Пауелл часто був глядачем сумних картин, в яких головну роль виконували підлітки й діти, нехтуючи своїм життям, засмічуючи його алкоголем, наркотиками, хуліганством… Були потрібні радикальні дії, які б допомогли врятувати «наше майбутнє» від деградації. Такими діями і стало скаутство, яке поєднує духовність, виховання, навчання та відпочинок.
Продовжуючи навчання, старші наставники детально розказували про виховання у скаутів. Ведеться воно за допомогою «скаутського методу», основа якого полягає в наступному:
• Виховання на основі обіцянки. Кожен учасник добровільно бере на себе зобов'язання відповідати тому образу, який закладений в обіцянці і законах. А саме : усвідомлення свого обов'язку перед Богом, громадянського обов'язку і боргу перед самим собою.
• Патрульна система або система мікрогруп.
• Особистий ріст учасників (стимулюючі та розвиваючі програми) - спеціальні програми, які закликають учасників до самовдосконалення через розвиток, виконання громадянського і духовного обов’язку через участь у місцевих, регіональних національних і міжнародних проектах. Застосування нових і старих форм, таких, як: спеціальності, розрядна система, проектна діяльність, циклові ігри, тощо.
• Діяльність на природі. Постійна практика самоствердження і розвитку за допомогою активної діяльності на природі, при проведенні різноманітних традиційних разових форм.
• Традиції (закладені на початку руху, що доповнюються самими учасниками).
• «Навчання через справи» - метод, внесений на початку минулого століття з педагогіки, коли основою навчання малося на увазі обов'язкове втілення теорії в практику.
• Підтримка дорослих.
Немало було сказано і про одяг та символи, які несуть за собою багато цікавого та корисного. Скаутська емблема - лілія (трилистник). Лілія стала символом скаутизму з моменту його зародження. Тепер вона використовується 16 мільйонами скаутів в багатьох країнах світу. Три кінці лілії символізують три елементи скаутської клятви: обов’язок перед собою, перед ближніми і найголовніше - перед Богом. Скаутські емблеми різних організацій можуть істотно відрізнятися. Але всі вони мають обов'язковий елемент – лілію.
Скаутський салют віддається при повній уніформі і в урочистих випадках, таких, як: підйом та спуск національного прапора, і при проголошенні скаутської клятви. Варіантом цього символу-салюту є скаутський знак, під час якого права рука піднімається до рівня плеча, два пальці - великий і мізинець з'єднані, два або три, залежно від віку скаута, щільно стиснуті (вказівний, середній і безіменний). Три пальці символізують три основних принципи скаутства. Великий палець і мізинець, з'єднані разом, говорять про те, що в скаутстві старший допомагає молодшим.
Усі скаути в таборі діляться на групи, кожна з яких має свій тотем. Його зображенням є певна тваринка, яка характеризує всю групу . Також у кожної групі повинен бути свій клич. Заклик групи повинен бути простим і коротким, висловлювати загальний настрій, спільні цілі та спільну діяльність.
Відділення скаутів по всьому світу використовують девіз «будь готовий!» на своїх рідних мо

Федерація Скаутів Європи

Закарпатье+Київ=всенародна любов. Я ВАС ЛЮБЛЮ, МОЇ ХОРОШІ І ЗОЛОТІ!!!!!!!!!!
Жив поблизу Хуста один старий чоловік, який замолоду опришкував. Тай одного разу той вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб. І треба біді трапитися - його впізнав один корчмар. Схопили тоді вояки старого тай почали мучити, аби сказав звідки він і чи багато в нього цімборів(друзів), бо пани боялися, що опришки планують напад на Хустський Замок. А старий вівчар-опришок їм каже:
Перша Легенда
Якось чортові заманулося вискочити з пекла й по землі погуляти. Набридло йому під землею сидіти, на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої долини. А той чорт був дженджуристий і мав на кінці хвоста таку собі китицю, на кшталт ослячої, і зачепився тою китицею за якийсь корінь чи камінь у ямі, що пробив у землі. Як він не намагався висмикнути свого хвоста, а він ні туди ні сюди. Тільки потягне — земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав собі хвоста. З болю зарепетував на весь світ: Йой, хвуст, хвуст, хвуст! Луна покотилася по долині хуст-хуст-хуст, річка підхопила цей крик і понесла далі. З того часу цю місцевість, де чорт вискочив з пекла, люди прозвали Хустом.
Друга легенда
Колись дуже давно чорти на своїх плечах переносили гори з одного місця на друге. Навіщо вони це робили, того ніхто не знає, — якусь, видно, шкоду хотіли зробити за своїм чортячим звичаєм. От один чорт узяв на плечі гору, на якій зараз лежать руїни Хустського замку, і хотів перенести її на інше місце. Гора була дуже висока і важка, і чорт, не дійшовши до місця, поклав її на землю, щоб перепочити.
Якраз в цей час ішов повз нього інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула тому чортові хвіст. Як загорлає чорт від болю: Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст! Почули це інші чорти, прибігли на поміч і витягнули хвіст з-під гори. Чорт похукав на свій хвіст та й пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв її знову на плечі і заніс на те місце, де вона зараз стоїть.
Отож від того часу цю місцевість і прозвали Хуст, і місто, що ній постало, отримало цю назву.

Закарпатье+Київ=всенародна любов

53 кІмн@та thе best...... ♥°
Щастя подібне метелику:чим
більше ганяєш за ним,ловиш
його,тим більше втікає від
тебе.але тільки відволічеш
свою увагу на інший
предмет,то воно тихенько
прилетить і сяде на плече..

53 кІмн@та thе best.....

типовий Хітар. Хі́тар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 400 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в Сокальському районі, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих від рук енкавеесників попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.

типовий Хітар