Поиск
Креативные идеи

Креативные идеи

Подписчики: 32 подписчиков
ID: 53839419

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

desingmaste

Біляївська школа №1.... Наше село буде жити до тих пір, поки в ньому є школа. На сьогоднішній день саме вона є осередком не тільки освіти, а й культури, спілкування, виховання жителів села. Досить реальною є перспектива оптимізації навчальних закладів, що не виключає можливості укрупнення малокомплектних шкіл, якою є і наша школа. Вона пам'ятає не одне покоління своїх випускників, пережила не одну історичну подію. Шкільні роки – це досить вагомий відрізок у житті кожної людини. Можливо, історія маленької сільської школи не приверне до себе стільки уваги, як, наприклад, дослідження появи і розвитку маловідомих цивілізацій і народів, як глобальні проблеми суспільства тощо. Але не можна допустити, щоб з роками забулося все, що вершилося в її стінах, адже це - пам'ять тисяч людей.
Незважаючи на нелегкі часи, у 1990-1991 роках у Біляївці на місці старої церкви було побудовано нову десятирічну школу.
Замовник був колгосп Степовий. Фундамент і стіни будував саме він спільно з Зеленодольськ ПМК а подальші всі роботи проводив-Каховське ПМК.А вся тяжкість лежала на плечах голови колгоспа Шепеля В.Д., який зробив дуже багато корисного для розбудови нашого села. Завдяки його зусиллям було побудувано дитячий сад, дороги в селах Біляївка і Українка та багато іншого. Але не тільки бригада будівельників із Старої Каховки, але й учні , і батьки були зацікавлені у будівництві. Тому організовувалися бригади ентузіастів з дітей, дорослих, які виконували посильну допомогу фахівцям. Директором нової школи було призначено Кірчевську Анну Іванівну.

Біляївська школа №1...

LECHO .V. PLECHO. Організація LECHO.V.PLECHO пропонує Вам неординарний підхід до організації свят, клубних вечірок ( дитячих / дорослих ),і ділових заходів. З урахуванням індивідуальних переваг до кожного клієнта, ми підберемо оптимальний варіант проведення вашого свята, нехай це будуть календарні або особисті свята, день народження чи корпоративи, бенкети або бізнес - заходи.
Співпраця з LECHO .V. PLECHO дозволить Вам заощадити час, а головне сили і кошти, оскільки ми візьмемо на себе вирішення всіх організаційних питань і завдань, і надамо Вам все, що буде необхідно, щоб ваші спогади залишилися позитивними надовго. Враховуючи побажання клієнта, ми розробимо концепцію заходу, підберемо місце його проведення та надамо відповідний технічний і розважальний супровід!
LECHO .V. PLECHO перетворить Ваш захід на яскраву та незабутню подію!
(https://vk.com/lecho.v.plecho.organization)

LECHO .V. PLECHO

Закарпатье+Київ=всенародна любов. Я ВАС ЛЮБЛЮ, МОЇ ХОРОШІ І ЗОЛОТІ!!!!!!!!!!
Жив поблизу Хуста один старий чоловік, який замолоду опришкував. Тай одного разу той вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб. І треба біді трапитися - його впізнав один корчмар. Схопили тоді вояки старого тай почали мучити, аби сказав звідки він і чи багато в нього цімборів(друзів), бо пани боялися, що опришки планують напад на Хустський Замок. А старий вівчар-опришок їм каже:
Перша Легенда
Якось чортові заманулося вискочити з пекла й по землі погуляти. Набридло йому під землею сидіти, на сонечку захотів погрітися. Розігнався і пробив головою землю якраз посеред гарної квітучої долини. А той чорт був дженджуристий і мав на кінці хвоста таку собі китицю, на кшталт ослячої, і зачепився тою китицею за якийсь корінь чи камінь у ямі, що пробив у землі. Як він не намагався висмикнути свого хвоста, а він ні туди ні сюди. Тільки потягне — земля піднімається, а хвіст не йде. Тоді він напружив всі свої сили, рвонув і відірвав собі хвоста. З болю зарепетував на весь світ: Йой, хвуст, хвуст, хвуст! Луна покотилася по долині хуст-хуст-хуст, річка підхопила цей крик і понесла далі. З того часу цю місцевість, де чорт вискочив з пекла, люди прозвали Хустом.
Друга легенда
Колись дуже давно чорти на своїх плечах переносили гори з одного місця на друге. Навіщо вони це робили, того ніхто не знає, — якусь, видно, шкоду хотіли зробити за своїм чортячим звичаєм. От один чорт узяв на плечі гору, на якій зараз лежать руїни Хустського замку, і хотів перенести її на інше місце. Гора була дуже висока і важка, і чорт, не дійшовши до місця, поклав її на землю, щоб перепочити.
Якраз в цей час ішов повз нього інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула тому чортові хвіст. Як загорлає чорт від болю: Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст! Почули це інші чорти, прибігли на поміч і витягнули хвіст з-під гори. Чорт похукав на свій хвіст та й пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв її знову на плечі і заніс на те місце, де вона зараз стоїть.
Отож від того часу цю місцевість і прозвали Хуст, і місто, що ній постало, отримало цю назву.

Закарпатье+Київ=всенародна любов

Щастя?...Ха та це ж я!. ..... Знали б це хлопці!
* Коли вона зла і йде - йди за нею.
* Коли вона уважно дивиться на твої губи - поцілуй її.
* Коли вона тебе відштовхує - тримай її і не відпускай.
* Коли обзиває тебе - цілуй її і говори що любиш.
* Коли вона зла - скажи, що вона дуже мила.
* Коли вона тиха - запитай що не так.
* Коли вона тебе ігнорує - приверни її увагу.
* Коли вона показує себе з поганої сторони - говори, що вона красива.
* Коли бачиш що вона починає плакати - обійми і не залишай одну на цій планеті.
* Коли вона кладе свою голову на твоє плече - опустися і поцілунки її.
* Коли вона говорить, що подобаєшся їй - насправді вона хоче сказати більше ніж ти зможеш зрозуміти.
* Коли вона розповість тобі секрет - бережи його.
* Коли вона дивиться тобі в очі - не відпускай їх поки це не зробить вона.
* Коли вона сумує за тобою - їй боляче.
* Коли ти «ламаєш» її серце - біль і образа ніколи не проходить.
* Коли вона говорить що все скінчилося - вона все ще хоче до тебе! .

Щастя?...Ха та це ж я!

Шльоцикі™. Це Група Нашого любимого двору!!
Життя уже не переробиш:
Воно дається тільки раз,
Коли з тобою друзі поруч -
Вони розрадять в тяжкий час.
Твій справжній друг плече підставить,
За руку візьме й поведе.
Крізь всі життєві негаразди
З тобою поруч він пройде.
Дружба - це велика цінність
Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла.
Цицерон
Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.
Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.
Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я)
У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.
Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер)
Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.
Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (Ф. де Ларошфуко)
Для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. Недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. Людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. У літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. Наприклад, граф Монте-Крісто з одноіменного роману О. Дюма або Робінзон Крузо Д. Дефо. Обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата Фаріа та П'ятницю.
Але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? Адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. Тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною.
Не так тії вороги,
Як добрії люди
— і обкрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять...
і на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть.
(Т. Шевченко)
Отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.
=(

Шльоцикі™