Описание
Львівська магістраль - одна з найстаріших залізниць України. Її історія починається з часів, коли західноукраїнські землі входили до складу австрійської монархії.
Третього листопада 1861 року. Переддень іменин архікнязя Карла Людвіга. Віденський вокзал готується до важливої події - відкриття залізничного сполучення з галицькою столицею. Вранці 4 листопада урочистий ескорт прибув у Перемишль. Відбулася заміна локомотива. Новий паротяг, якому першим довелося подолати новозведену майже 100-кілометрову лінію, називався "Ярослав". О 10 годині за місцевим часом він вирушив до Львова.
А у Львові вже нетерпляче чекали, "Gazeta Lwowska" писала напередодні: "Після довгого очікування наближається радісний день, від якого починається і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з'єднає Львів з цілою мережею європейських залізниць. За допомогою залізничних шляхів Східна Галичина поєднається з цивілізованою Європою... утворить шлях, що проляже від східних кордонів Австрії аж до узбережжя Адріатичного моря. Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі".
У жовтні 1861р. було завершене будівництво вокзалу у Львові. І хоча у цій досить стандартній споруді було мало естетичного, преса на хвилі загального оптимізму висловлювала захоплення від неї: "...що стосується головного будинку, то це - одна з найкращих споруд в Європі. Довжина його 70 сажнів, а ширина - 10 сажнів... (австрійський сажень дорівнював 1,8965м). В майбутньому він служитиме відправним пунктом для чотирьох залізниць: зі Львова до Кракова, до Чернівців, до Бродів і до Томашова, яких загальна довжина становитиме 110 миль".
До Чернівців дійсно скоро рушили поїзди (1866р.), але вже не по колії Карла Людвіга. А Товариство ім. Карла Людвіга всі сили скерувало у напрямі російського кордону - до вільного міста Бродів. Важкий це був час - 1860-ті роки - для монархії Габсбургів: поразка у війні з Пруссією 1866р., територіальні втрати, зростаючі прагнення народів імперії на самовизначення. Уряд не міг гарантувати акціонерам залізниць повного виконання своїх зобов'язань, і це не сприяло активізації залізничного руху, хоча об'єктивно економічні інтереси галицького краю вимагали зворотнього.
У 1869 році 92-кілометрова лінія Львів-Броди досягла російського кордону і 12 липня була урочисто відкрита. Ще чотири роки довелося чекати аж поки не збудували залізницю до Радивилова з російської сторони. Тільки 28 вересня 1873 року Галичина з'єдналася з Волинню, поки що, правда, тільки залізницею. Але ще два роки перед тим Підволочиськ був сполучений з Волочиськом, і це була перша колія, що поєднала Галичину зі Східною Україною.
