Поиск
Пегое счастье

Пегое счастье

Подписчики: 137 подписчиков
ID: 223643336

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

tlt_tanya_p

Описание

Просто мирная жизнь счастливого старичка

Клуб футбольних воротарів. Ворота́р (брамкар, голкіпер, воротник) — спеціалізація футболіста. Під час гри в футбол завданням воротаря є безпосередній захист власних воріт. Воротар є єдиним гравцем, якому дозволено торкатися м'яча руками. Кожна команда зобов'язана мати воротаря на полі у будь-який момент гри; якщо воротар змушений залишити поле через травму або вилучення, інший гравець має взяти на себе обов'язки воротаря (попередньо повідомивши про це суддю), навіть якщо команда більше не має запасних воротарів.
Гра руками
На відміну від інших гравців, воротарі мають право торкатись м'яча будь-якою частиною тіла, за винятком наступних обмежень:
Воротар може торкатись м'яча руками тільки всередині власного штрафного майданчика.
Воротар не може брати м'яча в руки після вкидання з-за бокової лінії або удару у виконанні гравця своєї команди.
Воротар не може тримати м'яч в руках довше ніж шість секунд поспіль.
Якщо воротар випускає м'яча з рук, він не може знову взяти його в руки допоки м'яча не торкнеться інший гравець.
Загальні правила
Одяг воротаря має дозволяти швидко й надійно відрізняти його від решти гравців та арбітра на полі. Існує два підходи до вибору форми на матч: деякі воротарі намагаються зливатися з фоном, щоб нападнику важче було знайти вільне місце для удару, тоді як інші одягаются яскраво — таким чином гравець противника підсвідомо б'є саме туди, де і стоїть воротар. Більшість воротарів одягають рукавички щоб запобігти травмам і краще утримувати м’яч в руках. Традиційно воротарі виступають під номером 1.
Хоча воротарі мають спеціальні привілеї згідно з правилами гри, в усьому іншому вони підкоряються тим самим правилам, що й усі інші гравці.
Вони мають право залишати власний штрафний майданчик і можуть брати участь у грі в будь-якому місці поля. Деякі воротарі навіть забивали голи — з пенальті, штрафних ударів або приєднуючись до атаки команди на останніх хвилинах гри в намаганні забити вирішальний гол. Такі воротарі як Хосе Луїс Чилаверт, Рожеріо Сені та Ганс-Йорг Бутт стали відомими саме завдяки точному виконанню пенальті та штрафних ударів.
Найкращі воротарі
X сторіччя (за версію IFFHS)
Див. також: Список найкращих футболістів XX сторіччя за версією IFFHS
Лев Яшин (СРСР)
Гордон Бенкс (Англія)
Діно Дзофф (Італія)
Зепп Майєр (Німеччина)
Рікардо Самора (Іспанія)
Хосе Луїс Чилаверт (Парагвай)
Петер Шмейхель (Данія)
Пітер Шилтон (Англія)
Франтішек Планічка (Чехословаччина)
Амадео Каррісо (Аргентина)
Жилмар (Бразилія)
Ладислао Мазуркевич (Уругвай)
Пат Дженнінгс (Північна Ірландія)
Убальдо Фільоль (Аргентина)
Антоніо Карбахал (Мексика)
Жан-Марі Пфафф (Бельгія)
Рінат Дасаєв (СРСР)
Дьюла Грошич (Угорщина)
Томас Равеллі (Швеція)
Вальтер Дзенга (Італія)
Владимир Беара (Югославія)
Мішель Прюдомм (Бельгія)
Тоні Шумахер (Німеччина)
Руді Хіден (Австрія)
Іво Виктор (Чехословаччина)
Початку XXI сторіччя
Джанлуїджі Буффон (Італія)
Петр Чех (Чехія)
Олівер Кан (Німеччина)
Ікер Касільяс (Іспанія)
Едвін ван дер Сар (Нідерланди)
Діда (Бразилія)
Українські воротарі
Найвідомішими українськими воротарями за радянських часів були:
Євген Рудаков
Віктор Банніков
Юрій Дегтерьов
Олександр Ткаченко
Юрій Роменський
Віктор Чанов
Михайло Михайлов
Сергій Краковський
Після здобуття незалежності найсильнішим воротарем України 1990-х—2000-х років був Олександр Шовковський.
Крім нього, одними з найкращих українських воротарів сьогодення вважаються:
Андрій П'ятов
Олександр Горяїнов
Віталій Рева

Клуб футбольних воротарів

Френк Джеймс Лемпард. Френк Ле́мпард (англ. Frank Lampard, повне ім'я: Френк Джеймс Лемпард молодший (англ. Frank James Lampard Jr.), * 20 червня 1978, Ромфорд, Англія) — англійський футболіст. Півзахисник «Челсі» (Лондон) і збірної Англії з футболу. Дворазовий чемпіон Англії (2005 і 2006).
Батько Френка Лемпарда молодшого — Френк Лемпард старший, був відомим у минулому футболістом. Провів 2 гри за збірну Англії. За період 1967-1985 рр. зіграв понад 500 ігор за «Вест Гем» і став одним з найвизначніших гравців у історії клубу.
Майбутній футболіст народився 20 червня 1978 року у Ромфорді — передмісті Лондона. Зараз Ромфорд є частиною адміністративної одиниці Великий Лондон. З дитинства цікавився футболом, пішов до юнацької школи «Вест Гема», за який колись довгий час виступав його батько — Френк Лемпард старший. У складі головної команди вперше вийшов на поле у сезоні 1995/96. Юнака віддали в оренду до команди «Свонсі» — валлійського клубу, який виступав у Другому Дивізіоні англійського футболу, тобото у третій найсильнішій лізі Англії — після Прем'єр-Ліги та Першого Дивізіону.
Перший виступ за збірну Англії — вихід в основі проти Бельгії, 10 жовтня 1999 року (перемога 2:1)
Півзахисника помітив тренер «Челсі» Клаудіо Раньєрі і купив Лемпарда за 11 млн. фунтів (19,5 млн. доларів).
Завдяки тому, що англійцеві вдалося уникати травм, він встановив рекорд англійської Прем'єр-Ліги за кількістю проведених поспіль матчів. Від 13 жовтня 2001 року до 26 грудня 2005 року Френк Лемпард виходив на поле у всіх лігових іграх своєї команди. Підсумок — 164 гри чемпіонату Англії поспіль.

Френк Джеймс Лемпард

High school || role game. Флорида, маленьке місто біля антлантичного океану. В центрі цього містечка розташована старша школа Флориди. В цій школі зібрані різні погляди на життя, хтось хотів покінчити життя самогубством, хтось іншої орієнтації, і так далі. Та в цій школі вчилися самі звичайні діти, дехто обговорював один одного, дехто ж навпаки. Можна сказати ця школа не чим не відрізняється, можливо тільки тим, що у ній більше дітей з проблемами в житті, не в всіх була та любов яку дає матір та батько, адже в деяких взагалі не було батьків і в них залишилася велика душевна травма. Де хто виріс спокійним, милим та тихим, а де хто наоборот, злим, корисливим. Але наші підлітки не можуть жити без інтернету, навіть сидячи на уроках вони знайдуть час щоб зайти туда. Заради інтернету вони готові на все, здається дехто з них навіть на смерть. В Флориді вже був випадок коли помер хлопець, адже його особисті фотографії показали у школі. Школа, вона може зламати всіх та чи зламає вона саме тебе?

High school || role game

Нічні Велоролерські покатеньки. Друзі! Вітаємо Вас у групі Нічних Велоролерських покатеньок.
Ця група об’єднує в собі всіх учасників та прихильників Нічних Велоролерських покатеньок.
Кожен бажаючий може постити тут будь-яку інформацію на велосипедну чи ролерську тематику. Але, якщо Ваш пост буде вважатися образливим іншими учасниками групи і вони залишать скаргу на нього, то модератори залишають за собою право видалити його без пояснення причин. Дякуємо за розуміння.
П’ятнична Нічна Велоролерська - це некомерційна організована покатенька, яка була створена у серпні 2005 року і від тоді суттєво не змінювала свого формату. Особливості, притаманні лише П’ятничній Нічній Велоролерській:
- У нас єдине місце старту (Контрактова площа).
- У нас єдиний час старту (0:00).
- У нас 100% асфальту, ніяких грунтів (крім заходу на матрас).
- У нас спокійний темп руху колони (20-23км/г).
- Колона рухається організовано (по 2 учасника в одну смугу).
- СГ перекривають перехрестя для безпечного руху колони.
- Відстаючим учасникам надаємо фізичну допомогу.
- При поломках надаємо технічну допомогу.
- При травмах надаємо першу медичну допомогу.
- Ролери катають разом з велосипедистами.
- У нас практикуються міні-конкурси на піт-стопах.
- Ми заїзжаємо на закупку перед матрасом.
- Ми робимо матрас з багаттям, де можна жарити сосиски.
- Ми практикуємо цікаві конкурси з призами на матрасі.
- Ми полюбляємо зустрічати сонце на матрасі.
- Ми проводимо тематичні покатеньки.
- Нам 10 років і ми розвиваємось.
ДЯКУЄМО, ЩО КАТАЄТЕ З НАМИ.

Нічні Велоролерські покатеньки

Манчестер Юнайтед. Футбольний клуб Манчестер Юнайтед (Manchester United F.C.) був заснований в 1878 році під назвою Ньютон Гіт (Newton Heath F.C.) як команда залізничного депо Ланкашира і Йоркшира (Lancashire and Yorkshire Railway depot). У 1902 році клуб був близький до розорення, коли його купив відомий на той час пивовар Джон Генрі Девіс, який і дав команді її нинішню назву.
Незабаром до МЮ прийшли перші успіхи: клуб виграв два чемпіонати Англії (1907/08 і 1910/11) а також Кубок країни (1909). Надалі команда не могла завоювати жодного титулу протягом декількох десятків років. Під час Другої світової війни в ході нальотів фашистської авіації на Манчестер був зруйнований стадіон клубу Олд Траффорд, і команда кілька сезонів виступала на арені свого головного суперника – Манчестер Сіті.
Відродження Манчестер Юнайтед пов'язано з приходом на посаду головного тренера Метта Басбі (1945). Новий наставник вибрав курс на виховання гравців у футбольній школі клубу, а також став брати участь в тренуваннях разом з футболістами, що було для тих часів нововведенням. Басбі досить швидко добився успіху, вигравши в 1948 році національний Кубок.
У 1956 році МЮ став чемпіоном Англії, причому середній вік гравців складав 22 роки (команду у той час називали the Babes – діти). Через рік Манчестер знову виграв першість країни, а також першим з англійських клубів взяв участь в Кубку європейських чемпіонів, дійшовши до півфіналу.
6 лютого 1958 року літак, на якому команда поверталася з одного з єврокубкових матчів, розбився при зльоті з аеропорту Мюнхена (посадка була здійснена з метою дозаправки). Загинули вісім гравців, а Метт Басбі отримав серйозні травми. Незважаючи на це, МЮ вийшов у фінал Кубка Англії, де поступився Болтону. Басбі вдалося швидко перебудувати команду: у 1963 році Манчестер став володарем Кубка країни, в 1965-му і 1967-му виграв чемпіонат Англії
У 1968 році він став першим англійським клубом-переможцем Кубка чемпіонів (перемігши в фіналі «Бенфіку» 4-1). Зірками команди в ті роки були Бобі Чарльтон (рекордсмен клубу за кількістю зіграних матчів і забитих голів), Денис Лоу і Джордж Бест.
Метт Басбі пішов з МЮ в 1969 році, і через п'ять років клуб вилетів з елітної ліги чемпіонату Англії. Незабаром Манчестер Юнайтед під керівництвом Тома Дочерті повернувся в перший дивізіон, а в 1977 році виграв Кубок Англії. Через кілька днів Дочерті був звільнений, оскільки з'ясувалося, що у нього був роман з дочкою одного з лікарів клубу.
Наступні успіхи Манчестера були пов'язані з ім'ям головного тренера Рона Еткінсона, який привів в команду таких гравців, як Брайан Робсон, Єспер Ольсен і Гордан Страчан. У 1983 і 1984 року МЮ вигравав Кубок Англії. У першості країни – 1985/86 клуб розгубив 10-очкова перевага над конкурентами і впустив чемпіонство. Після цього 6 листопада 1986 на зміну Еткінсону прийшов Алекс Фергюсон, який керує командою досі.
За роки роботи в МЮ Фергюсон виграв з командою вісім чемпіонатів Англії, чотири Кубки країни, два Кубки Англійської ліги, Кубок володарів Кубків, Лігу чемпіонів, Суперкубок Європи і Міжконтинентальний Кубок. Найуспішнішим став сезон-1998/99, в ході якого Манчестеру вдався унікальний хет-трик (The Treble), — перемога в чемпіонаті і Кубку країни, а також в Лізі чемпіонів.
26 травня 1999 року на стадіоні «Ноу Камп» у Барселоні. В грі проти «Баварії», програючи 0:1, в компенсованому до другого тайму часі МЮ забили 2 голи (Тедді Шерінгем, Оле Гуннар Сульшер) і перемогли. Тоді ж перемогли і в Суперкубку УЄФА. У 2008 році команда знову завоювала Кубок чемпіонів, у фіналі перемігши «Челсі» (1:1, пен. 6:5) на стадіоні «Лужники» в Москві.
Під керівництвом Фергюсона грали такі зірки, як Марк Г'юз, Стів Брюс, Ерік Кантона, Петер Шмейхель,

Манчестер Юнайтед