Поиск
ВелоКанаш (VeloKanash)

ВелоКанаш (VeloKanash)

Подписчики: 266 подписчиков
ID: 55958263

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

velokanash

Описание

Вело: любители, маршруты, ремонт и т.п.

Макух Петро - видатний чорнобильський фізик. Макух Петро - народився 26 квітня 1986 року, у селі Ріпаківка.У віці 15 років батьки почали спостерігати як Петрик рішав математичні завдання, тому рішили відати його у школу.У школі Петруся навчався дуже добре, приймав участь у таких конкурсах як (Кенгуру.Лоша.Жабиня),майже завжди займав останні місця, но головне для Петрика була участь.У віці 18 років батьки забравши Петю зі школи вирішили відати його у бурса.Там він навчався на факультеті ядерної фізики по такій професії як - фізико-метематичні науки.Закінчивши бурсу, довго не міг знайти роботу, так як після 2 курса навчання його було виключенно і тому у нього була неповна освіта.Після навчання підробляв у сількому колхозі на посаді - головний заступник нової техніки ГНОЙОКАЧКА яка відкачувала гній.Попрацювавши на цій посаді менше року, знайшов більш прибуткову і більш простішу роботу.Тому став головним директором свинячого матушніка по подачі свиням свіжої води.Після роспаду колхозу Петро не сидівши в дома зразу улаштувався на нову роботу у району школу.Після того як районно дізналося що Пєтя незаконо росповсюджує зернові вироби такі як :Макух,дерть,ріпак і тд., був звільненний з посади учителя математики і був оштрафований на суму 200 гривень.Набравши кредитів шоб оплатити штраф,він знову влаштувався у Гордівську сільську школу, так як його більше нікуди не брали.На початку роботи він працював на посаді учитель математики, потім навчившись від дітей математики і фізики,він досяг успіхів його підвишили на посаду учитель фізики,математики,природознавста,астрономії.Неодноразово на нього були скоєні замахи, тому що він був дуже чесним учителем і ніколи не брав хабарів.Відпрацювавши дуже довгий час на цій посаді на нього був скоєний ЗАМАХ дітей старших класів.Їхавши зі школи додому на лісапєді на нього був скоєний замах.Але невдалий, так як Петро в юному віці займався важкою атлетикою, тому йому вдалося відбитися від нападників, але без травм не обійшлось.Нападників було троє, від двох старшокласників він відмився.А далі одним із старшокласників був здійснений кидок таким предметом як Рибальська верша,влучивши ним Петрику у голову він неувійшовши у поворот врізався у Яблучне Сховище.Так як його велосипед був пошкоджений він переслідував нападників власноруч.
Надалі він працює у школі і дуже закоханний у молоду дівчину яка навчається у школі,неодноразово їхавши з району на роботу підвозив її до школи,також підвозив її додому на лісапєді,так як їм добератися до школи і від школи в один напрямок села.

Макух Петро - видатний чорнобильський фізик

((((((((((((((ПРО ФУТБОЛ)))))))))))))).
Футбол - це гра, якою захоплюються сотні тисяч; гра, за якою спостерігають мільйони; футбол - це життя. Зі своїми світлими та темними сторонами. Якщо світлий бік завжди на видноті, то темний - непомітний. Однією з таких не завжди помітних речей є брутальна поведінка футболістів, а точніше, невидима для ока провокація, яка згодом призводить до тієї ж брутальності.
Напевно, найвідоміший приклад неспортивної поведінки футболістів - це фінал першості світу 2006 року. Останній матч у кар'єрі Зінедіна Зідана був зіпсований його ударом у груди Матерацці, майстра провокації. Це був останній момент кар'єри Зідана. Фінал чемпіонату світу. Скільки ще потрібно слів, щоб усвідомити, як треба було вивчити суперника, аби той умить вибухнув і втратив розум?
Це кодекс етики у футболі, - говорив Фернандо Єрро, тодішній захисник Реала. Усе, що відбувається на полі, - священне. Там і залишається. Я приймав душ, і там усі негативні спогади про матч і залишав. Удари по ногах, образи трапляються постійно і будуть траплятися, тому що йдуть разом з історією футболу, тримаючись за руку. Чи залишається незведена рахівниця? Цього немає між профі.
Але про незведені рахунки потрібно було запитувати не Єрро, а, наприклад, Халанда, який грав за Манчестер Сіті. Якось норвежець сильно травмував легендарного Роя Кіна з Манчестер Юнайтед. Через чотири роки, 2001-го, травма повторилася, але змінилася жертва: Я чекав кілька років, щоб зустрітися. Досить часу. М'яч був біля його ніг. Я сказав йому: Спробуй це, козел, - згадував Кін у своїй автобіографії. Халанд відтак більше не грав на високому рівні.
У грі мільйонів, так склалося історично, безліч прикладів брудної гри. Багато хто все-таки схильний забувати про все після фінального свистка. Аргентинець Карлос Білардо, свого часу тренер збірної Аргентини, Хімнастіка з Ла-Плати і Севільї, заснував кафедру прикладної провокації у футболі. Він просив захисників Хімнастіка вивчити імена дружин і дівчат суперників, щоб у потрібний момент образити їх. Якось камери вихопили епізод з матчу, коли він кричав: Стань йому на ногу!, і це лише верхівка айсберга.
Звісно, згодом Білардо виправдовувався і захищався: Це просто речі, які говоряться, але ніколи не робляться. Мені говорять про правило faіr play, і я не розумію, чому ці ж люди аплодували Зідану за удар головою. А як щодо провокацій? Усі ваші суперники говорять про це, - запитували тренера. - Цей прийом працює лише тоді, коли суперник не навчений не відповідати на провокації.
Тренери звикли вчити своїх підопічних не тільки грати у футбол, але й не відповідати на провокації. Гус Хіддінк, 1988 року, перед матчем Кубка європейських чемпіонів між його ПСВ і французьким Бордо був схвильований тим, що його команді не вдасться впоратися з гравцем французької команди Тігана. І він вирішив, що потрібно його травмувати. Хіддінк досяг цього з допомогою Гілхауса, який відправив Тігана у медпункт зумисне, і про це після матчу зізнався Куман, якого керівництво голландського клубу покарало, і він не грав у півфіналі проти Реала через те, що сказав зайве.
У футболі багато викрутасів і маленьких пасток. Марко Матерацці був дрібним провокатором. Зідан повівся на провокацію. Але річ у тому, що перемога не аналізується в особистостях. Гнів ніколи не є корисним у професійному спорті. І перемога дістається тому, хто вистоїть, виявиться сильнішим, хто більше її прагне. І навіть гравці, які ніколи не були провокаторами, інколи заради перемоги здатні на все. Так в одному з матчів за мадридський Реал славетний іспанський мачо Мічел схопив не менш славетного колумбійця Карлоса Пібе Вальдерраму за... геніталії. Сам Вальдеррама сказав про це пресі так: Мічел хотів мене вивести з рівноваги і

((((((((((((((ПРО ФУТБОЛ))))))))))))))

Клуб футбольних воротарів. Ворота́р (брамкар, голкіпер, воротник) — спеціалізація футболіста. Під час гри в футбол завданням воротаря є безпосередній захист власних воріт. Воротар є єдиним гравцем, якому дозволено торкатися м'яча руками. Кожна команда зобов'язана мати воротаря на полі у будь-який момент гри; якщо воротар змушений залишити поле через травму або вилучення, інший гравець має взяти на себе обов'язки воротаря (попередньо повідомивши про це суддю), навіть якщо команда більше не має запасних воротарів.
Гра руками
На відміну від інших гравців, воротарі мають право торкатись м'яча будь-якою частиною тіла, за винятком наступних обмежень:
Воротар може торкатись м'яча руками тільки всередині власного штрафного майданчика.
Воротар не може брати м'яча в руки після вкидання з-за бокової лінії або удару у виконанні гравця своєї команди.
Воротар не може тримати м'яч в руках довше ніж шість секунд поспіль.
Якщо воротар випускає м'яча з рук, він не може знову взяти його в руки допоки м'яча не торкнеться інший гравець.
Загальні правила
Одяг воротаря має дозволяти швидко й надійно відрізняти його від решти гравців та арбітра на полі. Існує два підходи до вибору форми на матч: деякі воротарі намагаються зливатися з фоном, щоб нападнику важче було знайти вільне місце для удару, тоді як інші одягаются яскраво — таким чином гравець противника підсвідомо б'є саме туди, де і стоїть воротар. Більшість воротарів одягають рукавички щоб запобігти травмам і краще утримувати м’яч в руках. Традиційно воротарі виступають під номером 1.
Хоча воротарі мають спеціальні привілеї згідно з правилами гри, в усьому іншому вони підкоряються тим самим правилам, що й усі інші гравці.
Вони мають право залишати власний штрафний майданчик і можуть брати участь у грі в будь-якому місці поля. Деякі воротарі навіть забивали голи — з пенальті, штрафних ударів або приєднуючись до атаки команди на останніх хвилинах гри в намаганні забити вирішальний гол. Такі воротарі як Хосе Луїс Чилаверт, Рожеріо Сені та Ганс-Йорг Бутт стали відомими саме завдяки точному виконанню пенальті та штрафних ударів.
Найкращі воротарі
X сторіччя (за версію IFFHS)
Див. також: Список найкращих футболістів XX сторіччя за версією IFFHS
Лев Яшин (СРСР)
Гордон Бенкс (Англія)
Діно Дзофф (Італія)
Зепп Майєр (Німеччина)
Рікардо Самора (Іспанія)
Хосе Луїс Чилаверт (Парагвай)
Петер Шмейхель (Данія)
Пітер Шилтон (Англія)
Франтішек Планічка (Чехословаччина)
Амадео Каррісо (Аргентина)
Жилмар (Бразилія)
Ладислао Мазуркевич (Уругвай)
Пат Дженнінгс (Північна Ірландія)
Убальдо Фільоль (Аргентина)
Антоніо Карбахал (Мексика)
Жан-Марі Пфафф (Бельгія)
Рінат Дасаєв (СРСР)
Дьюла Грошич (Угорщина)
Томас Равеллі (Швеція)
Вальтер Дзенга (Італія)
Владимир Беара (Югославія)
Мішель Прюдомм (Бельгія)
Тоні Шумахер (Німеччина)
Руді Хіден (Австрія)
Іво Виктор (Чехословаччина)
Початку XXI сторіччя
Джанлуїджі Буффон (Італія)
Петр Чех (Чехія)
Олівер Кан (Німеччина)
Ікер Касільяс (Іспанія)
Едвін ван дер Сар (Нідерланди)
Діда (Бразилія)
Українські воротарі
Найвідомішими українськими воротарями за радянських часів були:
Євген Рудаков
Віктор Банніков
Юрій Дегтерьов
Олександр Ткаченко
Юрій Роменський
Віктор Чанов
Михайло Михайлов
Сергій Краковський
Після здобуття незалежності найсильнішим воротарем України 1990-х—2000-х років був Олександр Шовковський.
Крім нього, одними з найкращих українських воротарів сьогодення вважаються:
Андрій П'ятов
Олександр Горяїнов
Віталій Рева

Клуб футбольних воротарів

Кто не безразличен-ПОМОГИТЕ СПАСТИ ЕЩЕ ОДНУ ЖИЗНЬ. Потрібна благодійна допомога Левінському Павлу Миколайовичу віком 21 рік, який на даний момент знаходиться у реанімаційному відділені Тернопільської обласної лікарні у важкому стані з травмою шийного хребця та пошкодженням спинного мозку. Потрібна Ваша фінансова допомога.Ваш будь-який внесок буде важливим для його подальшого лікування та життя.
Реквізити банку:
АКІБ Укр Сиббанк
МФО 351005
Інф.номер 3033117741
Р/р 26202244994100
Вам дякують рідні та друзі
ВІДПРАВТЕ БУДЬ-ЛАСКА УСІМ СВОЇМ ДРУЗЯМ

Кто не безразличен-ПОМОГИТЕ СПАСТИ ЕЩЕ ОДНУ ЖИЗНЬ

Я знаю Превіра Егора! Він не винен!. Далі зі слів Егора: коли побачив, що Беркут біжить в напрямку мене, супротиву затриманню не чинив, підняв руки та добровільно здався, мене почали лупцювати, потім за руки обличчам по асфальту відволокли до будинку з химерами, де з мене зняли верхній одяг та ще декілька годин змушували лежати на асфальті, періодично лупцюючи, фотографуючись та знущаючись. Один з правоохоронців навмисно прискав мені в очі суміш з свого газового балону, в той час, коли інші тримали мене, не даючи змогу відвернутись. Далі мене довго не хотіли відпускати до лікарні, хоча я неодноразово просив надати мені медичну допогу, так як отримав численні удари кийком по голові від співробітників спецпідрозділу, та міліціянтів, які відмовились назвати їхні імена та посади. Далі, близько 21 години мене всеж-таки забрали на кареті швидкої допомоги, проте перевезли не до Лікарні БСП а до Голосіїського РУ ГУ , там мене також неодноразово били, я час від часу втрачав свідомість. До лікарні БСП мене перевезли лише о 10 годині ранку 2гого грудня. В той день я постійно втрачав свідомість, не міг сказати навіть власний домашній телефон або телефони батьків, хоча номери батьків були у моему вилученому телефоні, мені не дозволили їм зателефонувати. Батько дізнався, що його сина було затримано лише після того як написав заяву про пропавшу без вісті людину у організацію з прав людини ввечері 2гого грудня. Я намагалась шукати Егора по телефону 102, та 1503 1го та 2гого числа, міліціянти радили зателефонувати у Печерськйи та Шевченківський відділки, лікарі відповідали що людина з таким призвищем не поступала, у вище вказаних відділках його, звісно, не було. Наступного ранку у вівторок ми приїхали в лікарню, але дізналися, що його вже перевезли до Шевченківськго суду. Коли відбудеться засідання суду ми також довго не могли дізнатись. На суді брат почувавався погано, перед цим батькові сказали що можливо, його переведуть назад до лікарні, були сумніви чи зможе він бути присутнім на суді. Під час судового засідання йому стало погано, до нього викликали бригаду меликів, далі терміново перевезли у лікарню медичной допоги. Лікарі поставили йому діагноз гіпертонічний криз, хоча його дільничний лікар у БСП під час нашої розмови на наступний день не вірив у цей діагноз. Також стало відомо,що в нього закрита черепно-мозкова травма, і йому необхідно пройти лікування у спеціальному відділенні. Я бачилась з Егором вчора, 6го грудня, він скаржився на те , що часто втрачае свідомість. Також в нього гематома на оці, та перелом носа без зміщення. У всій цій ситуації, я звичайно дуже хочу, щоб брата відпустили, та він повернувся до нас, люблячої його родини яка на нього чекає та дуже за ним сумує. Проте не меньше мене хвилюе доля нашої країни, адже наявність фактів такого жорстокого поводження з затриманними, неможливе в цивілізованій державі. Не має спецпідрозділ Беркуту направлятись на мирне населення, не має права він чинити розправу над випадковими пішоходами та навіть над затриманними людьми. Не можна допускати застосування сили, жорстокості, та натренованих навчених спецпідрозділівців до мирних гормадян, адже единий орган влади яких може вирішувати винна людина чи ні - це суд, як можна закривати очі на сомочинні розправи міліціянів, на їх знущання, побої та погрози, тим хто опинився в їх лапах, та що є виправданням для цих людей. Я вважаю що необхідно переглянути систему жорстокості до затриманих з боку правоохоронних органів, та заборонити застосування силових методів впливу на людей, адже це є неприпустимим. Я щиро вірю, що наша країна зміниться, і ми зможемо жити в мирі з нашою міліцією, та люди не будуть боятися несправедливості та жорстокості з її боку! З повагою, Превір Христина.

Я знаю Превіра Егора! Він не винен!