Поиск
†В Голову Дало†

†В Голову Дало†

Подписчики: 149 подписчиков
ID: 123199124

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

vgolovydalo

Описание

группа для статусов, цитат, фото батлов и лайк тайма

Вище професійне училище №25. м.Київ, вул.Старосільськая, 2, тел.5406906 Вище професійне училище №25 м.Києва є державним професійно-технічним навчальним закладом третього ступені професійно-технічної освіти . В жовтні 2007 року училищу виповнилось 60 років з дня його заснування
Історична довідка Училище було засноване 10 жовтня 1947 року. Перша назва навчального закладу ФЗО-41.На той час училище було розташоване по вулиці Попудренка,1 і здійснювало підготовку робітничих кадрів для будівельної організації – «мостозагін №2». Перший випуск учнів складав -160 осіб,з таких професій як: тесля та металіст. В 1962 р. ФЗО-41 перейменовано в МПТУ №25 м.Києва по підготовці кваліфікованих робітників з таких професій як: штукатур, лицювальник-плиточник,слюсар-сантехнік, муляр-пічник, і розташовувалось воно на бульварі Верховної Ради. В 1972 році за державні кошти та кошти базового підприємства тресту «Південатоменергобуд» Міністерства енергетики СРСР був збудований новий навчальний корпус з навчальними майстернями, спортивним і актовим залами та їдальнею, який і по теперішній час розташований по вул.. Старосільська, 2. Ще декілька разів змінювало свою назву на – МПТУ, СПТУ, ГПТУ, ПТУ №25, а в 2001 році вон обуло реорганізоване у Вище професійне училище №25 м. Києва. ВПУ №25 єдине училище м. Києві, яке крім типового навчально –виробничого корпусу, має свій навчально-спортивний комплекс, до якого входять: дві ванни плавального басейну, ігровий і тренажерний зали, стадіон з трибунами на 1,5 тис.місць, інші спортивні споруди та майданчики. Навчально-спортивний комплекс був збудований та введений в експлуатацію в грудні 1987 р. В будівництві навчально-спортивного комплексу активну участь брали учні та випускники ВПУ №25 та інших будівельних училищ міста Києва. Загальна площа забудови – майже 3 гектари землі. Навчально-спортивний комплекс був збудований для проведення занять з фізичної культури та спорту, спортивно-масової роботи, різного роду змагань серед учнів ВПУ№25 та інших навчальних закладів профтехосвіти м. Києва, а також двох шкіл-інтернатів, № 14 та № 26,які частково виділяли земельну ділянку від цю забудову. Навчально-спортивний комплекс мають можливість відвідувати мешканці дніпровського району. За 20 років роботи навчально-спортивного комплексу він став дійсно центром здоров’я для молоді, - і в першу чергу для дітей-сиріт, напівсиріт, з малозабезпечених та тих, які відносяться до категорій найменш захищених верств населення,яких у ВПУ №25 більше 40% від загальної кількості учнів. За ініціативою ВПУ № 25 в 2006 році на базі училища для вчителів ПТНЗ м. Києва (в т.ч. від ВПУ № 25 – 3 чол.) за програмою «Intel» - навчання для майбутнього» був проведений тренінг. Програма цього навчання була побудована за модульним принципом і містила 12 модулів (48 годин аудиторних + 20 годин самостійної роботи). Це приблизно 6 днів в позаурочний час (субота та неділя). Курс навчання закінчився захистом кожним викладачем власного Портфоліо, створеного протягом вивчення матеріалу, що містить план навчального проекту та план його реалізації. Кожен з слухачів отримав сертифікат. В два етапи, спочатку для тих хто взагалі не володів навиками роботи на комп’ютері, а потім для решти вчителів-предметників та майстрів в/н, нашими викладачами, які закінчили курси програми «Intel», були проведені навчання по навикам роботи з комп’ютерною технікою. Опановуючи програму, слухачі розробляли навчальні проекти за своїми спеціальностями, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Сьогодні в училищі всі комп’ютери об’єднані в єдину мережу, з вільним виходом до Інтернету. Училище має свій власний сайт та сторінку на сайті ПТНЗ м.Києва.

Вище професійне училище №25

г.Кузнецовск. Группа для тех, кто родился в этом чудесном городке, для тех, кто там живет или жил, и для всех тех, кто его любит и помнит.
Кузнецовськ... Місто над Стиром. Перлина Українського Полісся. Казка, що стала дійсністю. Саме так його сьогодні називають. Але ж нічого не виникає з нічого. Були якісь першопочатки. І перш ніж виникло місто, було село Вараш над Стиром, коріння і згадки про яке ведуть у сиву давнину до наших пращурів – волхвів. Варажб – давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє. Можливо, Варажб вже тоді і пророкував майбутню долю села Вараш. На початку 70- тих років ХХ століття слово Вараш стало близьким для сотні, а потім і тисячі людей, які прибули у поліську глибинку ,чарівний край, край неповторної краси лісів, боліт - будувати АЕС.
Кузнецовськ – унікальне і своєрідне місто. Своїм корінням воно проросло у давнє минуле, а вершинами інтелекту сягає новітніх технологій ядерної енергетики ХХІ століття. Це місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Вони споруджуються одночасно з 1973 року і невіддільні одне від одного. Отже , 1973 рік. 25 травня міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив першого символічного кілочка на місці, де мала бути споруджена станція. 10 серпня вийнято перший ківш грунту на місці майбутнього атомного велета. Паралельно почалось будівництво міста. 14 листопада наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений нинішній віце-президент НАЕКу “Енергоатом” Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником. 1974 рік.
Відкрито перший магазин і їдальню. Введено в дію першу артезіанську свердловину. За два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою і 56 учнів – дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, вперше вступили в її класи. А будівництво невпинно зростає. Запрацювала ЛЕП – 35. Здано в експлуатацію першу котельню селища, 30 грудня – перший житловий будинок № 6 з газовими плитами. В лютому 1975 відкрито перший магазин “Берізка”, далі – їдальня “Лісова пісня”. 16 листопада введено в дію перший дитячий садок. В серпні 1976 р. укладено перший кубометр бетону у фундамент РАЕС, 30 грудня здано котел на ПРК – перший промисловий об”єкт РАЕС. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 березня 1977 року новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування – селище Кузнецовськ. Статус міста Кузнецовськ отримав 1984 року. У січні 1978 р. в селищі проживало вже 5,5 тисячі мешканців, серед яких – 690 школярів.
Відкрито дитячий садок № 2. Введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини. Колектив дільниці тресту “Південтеплоенергомонтаж” почав складати турбіну. На початку 1979 року доставлено корпус реактора. Введено в дію міські очисні споруди в с. Стара Рафалівка. В грудні проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК. А в селищі Кузнецовськ відкривалися нові об’єкти. Вводилися нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкрилася нова лікарня. І ось 22 грудня 1980р. здійснено пуск першого енергоблоку. В цей час в посилених темпах проходило будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього. Рівно через рік 22 грудня 1981 року включено турбогенератор – 3. Рівно через рік, 22 грудня 1981 року, включено турбогенератор – 3, а 30 грудня – турбогенератор – 4. І другий енергоблок станції потужністю 440 тис.кіловат введено в дію. 4 лютого 1982 року укладено перший куб бетону в реакторне відділення третього енергоблоку. Будівництво станції і міста продовжувалося. До 1986 року побудовані дитячі садки №№ 4, 5, 6, 7, школи 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр “Полісся” та ряд інших об’єктів, виросли нові житлові масиви міста. 10 серпня 1986р. закладено фундамент четвертого енергоблоку. 22 грудня 1986 ро

г.Кузнецовск

♥♥♥Аси│Асі│Asi│ Любов та покарання ♥♥♥. Серіал « Асі » розповідає жалісну
історію , яка просто не може не
зачепити за живе. Тут змішані
найрізноманітніші почуття героїв -
туга , біль втрати , відчуття
несправедливості ,
зацікавленість , любов. У сюжеті
розкривається стільки історій , що
часом здається , що на підставі
кожної окремої серії можна
знімати фільм.
У серіалі розповідається про
дівчину , названій на честь річки
Асі, яка проста душею , і через це
прекрасна ще більше. Вона не
знає , що таке ненависть , їй не
відомі такі явища , як злість ,
образа і підлість . Асі чиста і
невинна , як води річки , яка , як
вона каже , ще нікого не
потягнула вниз у свої глибини.
Але це не зовсім правда ,
виявляється , багато років тому
річка забрала життя матері
Демір . Він приїхав знову в своє
рідне місто , і страшні картини
знову постали перед його очима.
Ось він бачить матір , яка
прив'язує його і сестру до дерева ,
ось вона стає на краю моста. Але
все ж , дитячі благання і плач
зробили свою справу , вона
повертається і одв'язує їх. І бере з
собою ... Доля розпорядилася по -
іншому - дітям життя
подарувала , а от мати річка Асі
забрала. Демір важко переносити
знову і знову біль втрати і
нерозуміння того , як так можна
було вступити , як можна було
кинути дітей зовсім одних на
цьому світі.
Дивно , що доля приводить Демір
знову до того місця , в якому
колись працювала його мати , і
через господаря якого її вигнали і
позбавили засобів до існування. Це
був не просто негарний вчинок .
Це була настільки велика
помилка , що , схоже , ще не одне
покоління буде страждати через
свого діда і батька. Асі, як
з'ясувалося - внучка того
страшного людини. Серіал
розкриває всі тонкощі
зародження почуття , починаючи
від взаємної антипатії і конфліктів.
Тим більше що секрет , страшна
таємниця Демір дає про себе
знати. Саме вона заважає жити
спокійно не тільки йому , але і
всьому його оточенню . Це - як
знак долі , як карма , від якої не
втекти і не сховатися . Той , хто
не змирився з втратою або якою-
небудь подією , прив'язаний до
нього дуже сильно. Вся життя
такої людини зав'язана на тому ,
одному , моменті. Розірвати такий
коло дуже важко.
Серіал « Асі » не банальний - Марі
полюбила Хуана , Хуан полюбив
Ізабеллу , а Ізабелла полюбила ще
когось третього . Тут зовсім інший
сюжет , заснований на реальних
почуттях героїв , на їх
переживаннях. Дуже тонко
розкритий внутрішній світ
головної героїні , її світлість і
ніжність , з іншого боку -
суворий , іноді навіть дуже
жорсткий Демір - доля не
балувала його , він дізнався і біль
від втрати рідної людини , і
поневіряння , і бідність . Дві
протилежності , але хтось там
понад вирішив їх звести . Вони
постійно наштовхуються один на
одного. Але чи зможе ворожнеча
між двома сім'ями залишити місце
для любові і ніжності ? Фільм цей
дивитися не завжди легко. На очі
навертаються сльози , коли
бачиш страждання хлопчика і
його сестри. І навіть тепер , коли з
хлопчика виріс солідний чоловік ,
у нього в очах та ж біль , то ж
самотність.
Серіал заслуговує оцінки 10 з 10
балів .
Країна: Туреччина
Жанр : драма , мелодрама
У цьому чудовому серіалі 71
серія ! Обов'язково розтягніть
задоволення і діліться
враженнями ! :)) ) І Приємного Вам

♥♥♥Аси│Асі│Asi│ Любов та покарання ♥♥♥

Second school | Form 9-A. Група нашого веселого 8-А класу після урока з яким вчителі п'ють корвалол а учні з криком вибігаючи з класа збивають все шо попада під руку...Тільки ми уміємо одночасно списувати з книжки і питати у друзів про те ж саме питання... Тільки ми на контрольній кричимо на весь клас діма а шо в тебе в третьому а почувши відповідь кричимо тихо ато спалять. А якшо вдповідь не знаю тоді кричимо, шо він дибіл придурок і все таке, хоча перед уроком він був вашим другом... Далі пише Арістос: це ми умудряємось кидати бумажками з останніх парт по Веронікі на очах у вчителя (якщо його так можна назвати), це ми розбиваємо стікло у будинках біля школи, це ми не купуємо шкільний обід шоб нормально нажертись,а купуємо дорогущі булочки з шекаладом,тільки шоб виглядати крутими,хоча насправді ця булочка на смак як гамно))),тільки ми можемо на весь клас кричати х*й ну і таке подобне тільки можем іздіватись з Тайваня, і нарешті тільки можем в лице вчителю сказати шо він гавно,але всеж ми найдружніший клас в світі (а вераніка гавно)тільки ми так дружим один з одним, тільки ми пробачаємо усе, тільки ми вміємо бути найгіршим класом по поведінці, але все ж стати класом року! ми найкращі!
Це Ми ми ЦЕ 8-А самий класний клас у світі
автор SV,(добавив)Арістос&FM і Танюшка

Second school | Form 9-A

ТРЕТЯ ПОЗИЦІЯ. Сьогодні нашою метою є утворення революційного аристократичного авангарду, який стане передовою силою, що поведе наш народ до визволення з ярма огидної диктатури.
Ми не повинні брехати собі – українська нація століттями була об’єктом окупації чужинецьких орд.
Коли нам говорять – тисячі українців мають яскраво виражений антисоціальний характер, ми повинні розуміти, що тисячі українців мають громадянську позицію.
Ми не повинні забувати, що саме наш народ є головним героєм революції. Ми не визнаємо напів сектанські групи, які говорять від імені народу, ми хочемо бути разом з народом. Осередки, створені всередині фабричних, шкільних і студентських колективів, стануть ембріонами майбутньої Держави Народу. Спочатку люди з цих осередків мобілізуються навколо незначних суспільних проблем: таким чином, протягом політичних (а можливо і вуличних) сутичок, люди здобувають незалежну свідомість і революційний менталітет. Самоорганізуючись, і, поступово видавлюючи роль Держави з свого повсякденного життя, ці люди стануть справжнім Народом. Вільним Народом, знявши з шиї зашморг політичних інсинуацій, накинутий урядом, що розділив нас на «правих», «лівих», «центристів».
Сьогодні ми бачимо результати цієї злочинної політичної сегрегації: ми бачимо, як кров молодих людей заливає вулиці наших міст. Ми бачимо, як олігархічне угрупування, з посмішкою спостерігає за результатами своєї діяльності, у змові з американським імперіалізмом та московським шовінізмом, набиває свої кишені грошима, знищуючи нашу економіку, наші свободи, нашу національну гідність.
Ми повинні відкинути всі ті схеми – політичні, економічні, соціальні, – які нав’язала нам влада. Ніяких “правих”, ніяких “лівих”, ніяких “центристів”! Ніякої “буржуазії”, ніякого “пролетаріату”! Тільки люди. Вільні люди України, об’єднані у спільній боротьбі.
Наша позиція – ні червоному фронту, ні реакції! Нам не потрібна ліберальна демократія, з толерантністю та аморальність. Нам не потрібен більшовизм з його утопічними ідеями комунізму і загального братерства.
Легіонерський дух дії повинен бути утворений шляхом зростання революційної напруженості і створення нових революційних ідеалів і цінностей, нової революційної культури. Наша боротьба носить не фізичний, а, перш за все, духовний, моральний, етичний характер. Головна її суть полягає в звільненні кожної людини, кожного активіста, від кайданів буржуазного рабства, вигнання з самого себе тих чужих сил, які в подальшому схиляють людину до огидного споживацького способу життя.

ТРЕТЯ ПОЗИЦІЯ