Поиск
Тотальный диктант в Волгограде

Тотальный диктант в Волгограде

Подписчики: 340 подписчиков
ID: 102371972

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

volgograd_td

Описание

Любители русского языка

г.Кузнецовск. Группа для тех, кто родился в этом чудесном городке, для тех, кто там живет или жил, и для всех тех, кто его любит и помнит.
Кузнецовськ... Місто над Стиром. Перлина Українського Полісся. Казка, що стала дійсністю. Саме так його сьогодні називають. Але ж нічого не виникає з нічого. Були якісь першопочатки. І перш ніж виникло місто, було село Вараш над Стиром, коріння і згадки про яке ведуть у сиву давнину до наших пращурів – волхвів. Варажб – давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє. Можливо, Варажб вже тоді і пророкував майбутню долю села Вараш. На початку 70- тих років ХХ століття слово Вараш стало близьким для сотні, а потім і тисячі людей, які прибули у поліську глибинку ,чарівний край, край неповторної краси лісів, боліт - будувати АЕС.
Кузнецовськ – унікальне і своєрідне місто. Своїм корінням воно проросло у давнє минуле, а вершинами інтелекту сягає новітніх технологій ядерної енергетики ХХІ століття. Це місто-супутник Рівненської атомної електростанції. Вони споруджуються одночасно з 1973 року і невіддільні одне від одного. Отже , 1973 рік. 25 травня міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній забив першого символічного кілочка на місці, де мала бути споруджена станція. 10 серпня вийнято перший ківш грунту на місці майбутнього атомного велета. Паралельно почалось будівництво міста. 14 листопада наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений нинішній віце-президент НАЕКу “Енергоатом” Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником. 1974 рік.
Відкрито перший магазин і їдальню. Введено в дію першу артезіанську свердловину. За два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою і 56 учнів – дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах, вперше вступили в її класи. А будівництво невпинно зростає. Запрацювала ЛЕП – 35. Здано в експлуатацію першу котельню селища, 30 грудня – перший житловий будинок № 6 з газовими плитами. В лютому 1975 відкрито перший магазин “Берізка”, далі – їдальня “Лісова пісня”. 16 листопада введено в дію перший дитячий садок. В серпні 1976 р. укладено перший кубометр бетону у фундамент РАЕС, 30 грудня здано котел на ПРК – перший промисловий об”єкт РАЕС. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 15 березня 1977 року новозбудованому населеному пункту Володимирецького району було присвоєно найменування – селище Кузнецовськ. Статус міста Кузнецовськ отримав 1984 року. У січні 1978 р. в селищі проживало вже 5,5 тисячі мешканців, серед яких – 690 школярів.
Відкрито дитячий садок № 2. Введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини. Колектив дільниці тресту “Південтеплоенергомонтаж” почав складати турбіну. На початку 1979 року доставлено корпус реактора. Введено в дію міські очисні споруди в с. Стара Рафалівка. В грудні проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК. А в селищі Кузнецовськ відкривалися нові об’єкти. Вводилися нові житлові будинки, дитячий садок № 3, відкрилася нова лікарня. І ось 22 грудня 1980р. здійснено пуск першого енергоблоку. В цей час в посилених темпах проходило будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього. Рівно через рік 22 грудня 1981 року включено турбогенератор – 3. Рівно через рік, 22 грудня 1981 року, включено турбогенератор – 3, а 30 грудня – турбогенератор – 4. І другий енергоблок станції потужністю 440 тис.кіловат введено в дію. 4 лютого 1982 року укладено перший куб бетону в реакторне відділення третього енергоблоку. Будівництво станції і міста продовжувалося. До 1986 року побудовані дитячі садки №№ 4, 5, 6, 7, школи 1, 2, 3, професійно-технічне училище, профілакторій, їдальні, магазини, кінотеатр “Полісся” та ряд інших об’єктів, виросли нові житлові масиви міста. 10 серпня 1986р. закладено фундамент четвертого енергоблоку. 22 грудня 1986 ро

г.Кузнецовск

МАФИЯ на ППФ. Опис любительської Мафії
Кількість гравців: од 8 до 15 чоловік + 1 ведучий. Оптимально: 10 + 1
Ролі містян:
1) Мафія
(мирні мешканці)
2) Комісар
3) Медсестра (або Лікар)
4) Маньяк (по бажанню)
5) Прості мешканці (нестатусні гравці)
Мета гри: мирним мешканцям – усунути з гри мафію. Мафії – усунути з гри всіх мирних мешканців.
Оптимальний розподіл ролей
Незалежно від кількості гравців у грі беруть участь тільки один Комісар та тільки одна Медсестра (Лікар). Кількість мафіозі до 10 гравців становить 2 чоловіка. Якщо гравців 10 та більше, вводять третього мафіозі.
Підготовка до гри та перша ніч
Ведучий оголошує настання ночі – усі гравці заплющують очі та опускають голови. Ведучий роздає ролі. Гравець “прокидається”, запам’ятовує свою роль і обов’язково ховає картку в недосяжне для інших гравців місце та засинає.
Після розподілу ролей ведучий знайомиться з Мафією – усі гравці, які отримали картки “Мафія”, за наказом ведучого розплющують очі, знайомляться з ним та запам’ятовують одне одного. Після слів ведучого “Мафія засинає” усі мафіозі заплющують очі.
Так само ведучий знайомиться з Комісаром, Медсестрою та Маньяком.
Ведучий оголошує настання дня.
Перший і всі наступні дні
Перший день починається з обговорень хто є мафія. Черговість обговорень визначається правилом піднятої руки: першим підняв руку – першим і каже. Обов’язково треба обґрунтувати свою позицію стосовно причетності того чи іншого гравця до мафії; сказати просто “Ганна й Борис – мафія” не дозволено.
Після виступу можна виставити щойно звинуваченого гравця як кандидата на усунення. Для цього потрібно поставити на стіл кулак з піднятим догори великим пальцем. Голосувати на виставлення гравцеві можна скільки завгодно разів.
Голосуються на усунення з гри тільки два гравця (три, якщо гравців більше десяти), які набрали найбільшу кількість голосів під час виставлення. Їм надається право протягом 30 секунд виправдати себе.
Голосування на усунення проводиться підніманням руки вгору. Усі голоси гравців, які не проголосували за першого кандидата або не проголосували взагалі, автоматично зараховуються до голосів на усунення останнього кандидата. Голосувати на усунення гравцеві дозволяється лише один раз.
Якщо містяни виставили тільки одного гравця, то голосування не проводиться – місто прожило день без жертв.
Комісар, якщо його усунено з гри, має право заключного слова, в якому він повідомляє кого перевірив уночі на причетність до Мафії, хто є мирним мешканцем, а також свою думку стосовно неперевірених містян.
Тільки-но усунений гравец повинен відкрити свою картку та негайно вийти з-за грального столу. Йому заборонено будь-як підказувати іншим хто є мафія тощо.
Ведучий оголошує настання ночі. Усі інші ночі Ведучий просить прокинутися мафію. Мафія жестами, мімікою або якось інакше, аби їх не почули інші містяни і на основі цього не звинуватили, домовляється поміж себе про жертву і вказує на неї ведучому. Мафіозі засинають. За наказом ведучого прокидається Комісар. Він має виняткове право – на основі поведінки, голосування та виправдовувань інших гравців перевірити когось із містян на причетність до мафії. Ведучий відповідає помахами голови. Комісар засинає. Прокидається Медсестра. Гравець цієї ролі має право вилікувати жертву цієї ночі. Якщо Медсестра правильно вгадує жертву, то гравець вважається вилікуваним – постріл Мафії не зараховується. Якщо ж ні, то він вибуває з гри відразу ж після настання дня. Медсестра також має право лікувати себе, якщо вона вважає, що цієї ночі вбито її. Далі прокидається Маньяк. Він повинен обрати жертву для своїх брудних справ (маньячити). Якщо він обирає одну й ту саму людину протягом двох ночей (будь-яких за гру), жертва помирає.
Прикінцеві положення
Гравцям заборонено показувати свої картки одне одному, якщо тільки гравця не усунено з гри. Для ускладнення гри можна усувати з гри без відкриття картки.

МАФИЯ на ППФ

БК Черкаські Мавпи. Історія
Як з'явились на світ „ЧЕРКАСЬКІ МАВПИ
Із появою в Черкасах успішної та перспективної баскетбольної команди «Черкаські Мавпи» про наше місто заговорили по-новому. Баскетбол став професією, захопленням, хобі для багатьох черкасців, а баскетбольний майданчик – улюбленим місцем відпочинку. Черкаси перетворилися на столицю баскетболу. Відтепер тут народжуються баскетбольні традиції, а «Черкаські Мавпи» прославляють наше місто далеко за межами України.
Паралельними шляхами до спільної мети
Ідея створення у Черкасах баскетбольної команди виникла весною 2003
року. Спершу великі любителі баскетболу та фахівці з цього виду спорту Олександр Нагорний і Володимир Марченко організували в Черкасах чемпіонат міста серед чоловічих команд. Боротьбу за перемогу в міському турнірі вели 5 команд, зокрема, дві команди з Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, по одній команді з Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля та Черкаського державного технологічного університету, а також збірна міста. Після вдало проведеного чемпіонату окрилені маленьким успіхом Володимир Марченко, Олександр Нагорний та Олександр Голинський вирішили створити професійну баскетбольну команду, яка могла б виступати у чемпіонаті України. А вже восени почалася підготовка до чемпіонату України серед команд першої ліги. На те, що дебют за збігом обставин мав відбутися у 13 сезоні, ентузіасти не зважали. Було запрошено до команди черкаських хлопців, які пройшли школу дитячо-юнацького баскетболу, і кількох студентів з Черкаського інституту пожежної безпеки. Повернулися до Черкас Сергій Марченко та Дмитро Кукуруза, які грали у Вінниці у тамтешньому баскетбольному клубі.
Щодо вирішення найбільш складного питання – фінансування команди, то переговори із потенційними спонсорами велись постійно, однак все закінчувалося обіцянками. Лише ректор Черкаського інституту пожежної безпеки Микола Шкарабура підтримав ентузіазм першопрохідців, що стало, до речі, вирішальним у прагненні стартувати в чемпіонаті України серед команд першої ліги. Команду назвали “Рятівник-Черкаси”.
Дві гри першого туру черкаські баскетболісти програли. У наступних же
чотирьох матчах вони таки здобули свої перші дві перемоги. А вже після чотирьох виграшів у третьому турі ”Рятівник-Черкаси” став реальним претендентом на вихід із групи “А” до наступного етапу чемпіонату.
З огляду на те, що у команди були фінансові проблеми, Нагорний, Марченко і Голинський вирішили звернутися за допомогою до директора Черкаського ДОКу Сергія Одарича. Чому саме до Одарича? Річ у тім, що керівникам клубу вже важко було повірити, що баскетбольній команді у Черкасах хтось допоможе. Одарич у місті тоді був людиною новою, і приїхав з Києва, де баскетбол, завдяки БК “Київ” був уже на підйомі. На той час розмова мала вестися лише про допомогу в покупці м’ячів, комплектів форми. Тоді Марченко, Голинський і Нагорний ще не знали, що у 2003 році аналогічну ідею створення у Черкасах баскетбольної команди виношували… Сергій Одарич зі своїм бізнес-партнером Михайлом Бродським.
Урятувати ДОК і баскетбольну команду
Сергій Одарич приїхав до Черкас у 2002 році для того, щоб очолити деревообробний комбінат і зробити його за рік-півтора прибутковим підприємством. Коли Сергій Одарич став директором ДОКу, у підприємства було троє власників: він, Михайло Бродський та Сергій Ремінний. Із цієї трійки лише Сергій Ремінний не є великим фанатом баскетболу. На той час у Одарича і Бродського була мрія – після виведення ДОКу з кризи частину прибутку спрямовувати на баскетбол.
За рік, восени 2003 року, ДОК почав отримувати прибутки. Тоді Сергій Одарич та Михайло Бродський вирішили, що почнуть втілювати в життя баскетбольний проект орієнтовно через рік. Єдиною умовою було повне погашення ДОКом боргів. За кілька днів після розмови на цю тему до директора ДОКу за допомогою підтримати черкаську баскетбольну команду „Рятів

БК Черкаські Мавпи

Тhe Веst Врублівка. Вру́блівка — село в Україні, Романівському районі Житомирської області. Населення становить 1126 осіб.
В селі діють:
Сільська рада (якій підпорядковане село Корчівка)
Врублівський ліцей
АЗПСМ (амбулаторія загальної практики сімейної медицини)
Дитсадок Сонечко
Будинок культури
СТОВ «Зоря»
Свято-Покровська Церква
[ред.]
Назва населеного пункту і географічні дані. Стан жителів та їх заняття в минулому
В історичних документах вперше про Врублівку записано в 1858 році (423р.). Але це не означає,що нашому селі близько 423 років, а воно існувало раніше. Адже з історичних джерел ми знаємо, що на Русь нападали монголо-татари, а це було ХІІІ столітті, не обминули і нашого краю. Врублівка село Новоград-Волинського повіту. Має власну парафіяльну церкву пресвятої покрови, збудовану в 1852р. Стара церква, збудована в 1829р. В 1984р. Відкрита школа. До парафії належать Корчівка та хутір Врублівський. В парафії 233 двори, в них проживає 1909 православних, 148 католиків, 30 євреїв. З 1761р. належить Янусу Сангушському. Село згадується в документах з 1585р., як подарунок Януса невістці Сюзанні. З 1814р. Врублівка належить Ілінським. Старі жителі села: Паренюк Павло і Олексіюк Дмитро розповідають, що за переказами старожилів село називалося Рубльовка. Під час нашестя монголо-татар село було знищене, а жителі втекли у ліс. Після того, як загроза збоку кочівників минула, жителі почали повертатись назад і почали оселятись на один кілометр на північ від місця старого поселення. Старе поселення і тепер називається селищем, люди почали рубати ліс і будувати хати (звідси і пішла назва від слова «рубати», «врубуватись»). В селі є названі вулиці: перша, друга, третя – в напрямі з півночі на південь і Березівка (в цій стороні ріс березовий ліс). На території ріки Лісова розташований острівок, іноді його називають ,,Хатка’’. Жителі села розповідають, що колись тут була збудована хатка, а кругом неї був ліс і вода. Село Врублівка розташоване в південній частині Житомирської області в лісостеповій зоні, від Житомира – 77км, Новоград-Волинського – 80км, від смт Романіва – 4км, Печанівки – 8км, Романівки – 4км, Каменя – 4км, з півдня проходить дорога, що сполучає залізничну станцію з райцентром. На заході села проходить шосейна дорога, яка почала будуватись ще до Великої Вітчизняної Війни в 1938р. Вона мала сполучати Одесу з Ленінградом. Після війни вона втратила своє стратегічне значення і будівництво зупинилося. На віддалі 6км на південь лежить залізнична колія, що сполучає Козятин з Шепетівкою. Поблизу села є такі економічні центри: паперова фабрика, меблева фабрика, ГЕС в смт Миропіль, силікатний завод, склозавод, цегельний завод, маслозавод, хлібозавод. Адміністративний центр – Романів. Рельєф села – рівнинний і дуже одноманітний. Село розташоване на височині. Рельєф дуже сприятливий для господарства. Грунти переважно чорноземні, змінюються піщаними. Тваринний світ бідний. У Врублівці була панська земля, яка належала пану Стецькому Генріху Генріховичу. Він мав 13760 тис. десятин землі. Тут знаходилося 233 двори, 1909 прихожан. Генріх здавав в оренду землі Артитменському Людвіку Івановичу з села Корчівка – 260 десятин. Тиніцькому з села Романівка – 400 десятин. Місце знаходження маєтку Стецького – Романів. Панська земля була з наділами селян. Це давало змогу пасти худобу на полях. Але пан Зайковський сказав, щоб його земля знаходилась в одному місці і наказав викопати глибокий рів і насип. Селянські землі тягнулися вздовж залізничної дороги. Пасовище пан наказав відмежувати плугом. Пан Стецький також приїжджав на поля, на руках виблискували персні. Його возив кучер Саблук. У другій половині 20-го ст. капіталізм розвивався особливо швидко. Невигідність кріпосницької праці, селянські заворушення та ряд інших причин привели до скасування кріпосницького права. Але реформа 1861р. віддала землю багатим землевласникам. Селянам дискувалися невеликі ділянки гірної землі. Землю одержували за викуп. Брак з

Тhe Веst Врублівка

Величне століття.Роксолана (Рольова гра). В епоху розкішних палаців,
в епоху величних султанів
одна українська жінка стала
серцем великої імперії.
Кохання яке змінило
історію. Серіал, який
підкорив мільйони людей у
Європі, тепер в Україні.
Величне століття.
Роксолана
Великолепный век. Величне століття (Роксолана) - найдорожчий проект в історії турецького телебачення, який користується шаленою популярністю в багатьох країнах світу, тепер в Україні. У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його пристрасне кохання до чарівної української красуні Роксолани, вона ж Настуня, Хюрем.
Група створена виключно для прихильників українського перекладу цього величного серіалу. Трансляцію серій українською мовою почав канал 1+1 8 жовтня 2012 року і 24 січня закінчив показ другого сезону. До виходу третього сезону в ефір вийшли серії з початку.
Султан души моей,свет мой,мой султан..
не проходит и ночи чтобы мир не пылал в огне моих строданий.
не проходит и дня ,чтобы не разверзлись небеса от крика моего,
от великого желания увидеть Ваш лучезарный лик.
душа моя, свет мой,моя надежда в целой вселенной
клянусь,что единственное желание в целом мире-Вы
мои чувства не передать словами и не написать пером
еслибы море было бы черниломи,а дерево былобы пером,о моей боли от разлуки
было бы написано в малитвах к аллаху:соедини эту рабыню с её повелителем
ах султан мой, я вверяю Вас руками всевышнего.
(Слова Хюррем)
Описание: Сериал «Величне століття. Роксолана» - это озвученный украинским каналом 1+1 «Великолепный век». Кому не известен сюжет, расскажем вкратце. В давние времена маленькая украинская девочка оказалась в Стамбуле, в плену у турецкого султана, где получила имя Роксолана. Она с самого детства там находилась на правах рабыни, насмотрелась на интриги и подлость. Она воочию наблюдала за ложью и подкупами. Правда, научилась и сама и не брезговала такими методами.
Со временем она стала женой султана, а позднее – его главной женой. Для этого ей пришлось принять исламскую веру, а также получить еще одно, мусульманское имя - Хюррем.
Роксолану Хюррем ее Султан любил больше, чем других. Она была не только умелой любовницей, но еще и очень интересной собеседницей благодаря своему уму и познаниям. Для осуществления своих планов, Хюррем всех уничтожала, кто решил стать на ее пути. Именно это показано в сериале.
Взнавай більше з нами.Величне століття.Роксолана. Вас ждет увлекательная игра, по мотивам известного турецкого сериала Великолепный век. Величне століття (Роксолана) - найдорожчий проект в історії турецького телебачення, який користується шаленою популярністю в багатьох країнах світу, тепер в Україні. У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його пристрасне кохання до чарівної української красуні Роксолани, вона ж Настуня, Хюрем.
Група створена виключно для прихильників українського перекладу цього величного серіалу. Трансляцію серій українською мовою почав канал 1+1 8 жовтня 2012 року і 24 січня закінчив показ другого сезону. До виходу третього сезону в ефір вийшли серії з початку.
Сезон 1
Увага, спойлер!: далі розкриваються подробиці сюжету або закінчення.
Українську красуню Настю, доньку сільського священика, татари викрали з рідного села, вбивши у церкві всю її сім'ю. Спершу вона потрапила до Криму, а звідти й до султанського палацу Топкапи у Стамбулі. Горда і норовлива дівчина спершу веде себе нерозумно: налаштовує людей проти себе. Але зустрівши султана Сулеймана І Пишного вона відразу закохується у нього і вирішує будь-що стати його улюбленицею та народити йому сина. Проти кмітливої та розумної Насті повстають — мати султана — Айше Хамса-султан, третя дружина султана — Махідевран, разом зі своїми свитами.
Борючись з інтригами та підступами Наст

Величне століття.Роксолана (Рольова гра)