Поиск
Частное сообщество

Частное сообщество

Подписчики: нет данных
ID: 115793142

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

частное

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

zdorovayasol

AVIOR. Группа AVIOR была образована летом 2006. Не забивая себя в строгие жанровые рамки, ребята, словно алхимики, смешивают в композициях очарование Gothic’a, драйв Gothic-Rock’a, и тяжесть Metal’а. С первых аккордов завоевывая внимание публики, эта группа надолго оседает в умах и сердцах слушателей. Гордо неся знамя «финской школы» мизантропических оттенков, коллектив сохраняет индивидуальность, стараясь не походить ни на одну из существующих команд.
Ведя активную концертную деятельность, AVIOR является частым гостем различных готических мероприятий. За полтора года, музыканты отыграли более 20 концертов в клубах Санкт – Петербурга. Не сбавляя оборотов, коллектив растет и развивается. Планируемое demo, обновление материала, постоянные концерты, как в родном городе, так и за его пределами. Все это лишь ступеньки одной большой лестницы, ведущей к звездам.
-------------------------------
Состав группы:
Александр (Alex Avior) - вокал
Антон Antonio 666 Маляров - соло-гитара
Вячеслав Маренин - ритм-гитара
Арина Софронова - бас-гитара
Александр Слесарев - клавиши
????????????????????? - барабаны

<<.:Лісокомбінат:.>>. Ця Група району Лісокомбінату!
Свалявський район
Загальні відомості
площа - 680 кв.км (12 900 га - с/г земель, 48 600 га - ліси).
Загальна кількість населених пунктів складає 29, з яких 1 місто, 11 великих сіл.
Середня густота населення - 82,3 чол. на 1 кв.км.
Населення Свалявського району складає 57,6 тис.чол., з яких міське населення - 18,8 тис., а сільське - 38,8 тис.
Центральні органи адміністративного району знаходяться у місті Свалява (18,8 тис.чол.). Загалом на території району проживають представники рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, румуни, німці, угорці, росіяни, словаки, роми.
Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Свалявщини є вершина Стій, що підіймається на 1 681 метр. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Дусинка, Латориця, Керецьки та Пиня.
До речі, у гарній місцевості поблизу гори Кук, що у Свалявському районі знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття (48°30' пн. широти, 23°23' cх. довготи). Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Синяк, Борліов Дул, Боржава. Між горами знаходиться Свалявська улоговина.
Про те, що Закарпаття славиться своїми джерелами мінеральних вод давно відомо всім. З усіх 13 районів найбільш мінералізований як у кількісному, так і якісному виді є Свалявський. Тому і не дивно, що саме тут розташовано найбільші і найпопулярніші санаторії, турбази, пансіонати і т.п. На території району розробляються декілька джерел мінеральної води: Свалява, Поляна, Плоске, Голубине, Нелiпино, Пасiка. В районі є кілька санаторіїв та баз відпочинку. Найбільш відомі серед них: Сонячне Закарпаття, Поляна, Джерело кришталеве, Квiтка Полонини, Перлина Карпат, Квасний потiк.
Не менш цікаво знати, що ще у ХІ столітті візантійський імператорський двір звертався з проханням до угорських королів про продаж цілющої соленої води з гірських джерел. Зафіксовано навіть декілька історичних фактів, яким чином здійснювалося транспортування з Карпат до Константинополя мінеральної води. Згідно документів поблизу сьогоднішнього села Поляна був розташований табір гірських пастухів, які крім основної роботи - випасання худоби, зобов'язані були охороняти цілющі квасні джерела з яких королівська стража набирала воду у міхурі, зроблені з телячої шкіри. І саме таким чином їх потім протягом кількох діб транспортували до купалень візантійських патріархів.
На території району знаходяться значні поклади неметалічних копалин: 1. Алунiти 2. Доломiт 3. Каолiн 4. Барит 5. Бентонiт 6. Цеолiт 7. Дiорит 8. Андезит 9. Мармур 10. Пiсок 11. Вапняк 12. Глини 13. Перлiт 14. Мiнеральнi фарби 15. Вулканiчний туф 16. Кухонна сiль 17. Мінеральні води: серед відомих типів мiнеральних вод Свалявщини є - БОРЖОМI, ЗУБЕР, ЄСЕНТУКI, НАРЗАН, ЗАЛIЗИСТI НАРЗАНИ, СТАРА РУССА. Випускалися i випускаються такi води: Поляна Квасова, Нелiпинська, Плоскiвська, Поляна Купель, Свалявська.
В районі знаходяться унікальні дерев'яні церкви у Сваляві та Уклині, а також діє жіночий православний монастир у селі Драчино.
Цікаво знати, що за населенням регіон бiльший вiд Iсландiї, Гвiнеї-Бiсау, Джiбуттi, Захiдної Сахари, Екваторiальної Гвiнеї, Свазiленда, Белiза, Гайани, Сурiнама, Вануату, Соломонових островiв, Фiджi.
А ось назва Свалява походить від староугорського і старослов'янського сольва, тобто місце, де тече солена (мінеральна) вода.
Флора Свалявщини представлена унікальними рослинами: еритренiй собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, ломикамінь карпатський, льон гірський, рододендрон карпатський. Серед тварин особливо поширені на Свалявщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака,

<<.:Лісокомбінат:.>>

Клуб любителей Русской бани. Приглашаем всех любителей попарится! Совместные походы в баню!
Многие считают, что горячая ванна да еще со всякими травами или ароматическими солями может заменить баню. На самом деле это – глубокое заблуждение. Не смотря на то, что горячая ванна и обладает стимулирующим и лечебным действием , до бани ей далеко…
В этом клубе любителей бани мы будем рады обсудить всё, что касается этой прекрасной процедуры: что брать с собой в баню, какие существуют веники и как их заготавливать, какие процедуры в бане полезны, а какие стоит исключить, ну и конечно обсудим бани г. Одессы
Будем рады всем вступающим, кто любит РУССКУЮ БАНЮ и кто ее только начинает узнавать.

Клуб любителей Русской бани

СОЛ Мечта. Группа для тех, кто катался когда-то на лодке мимо острова Любви, кто бегал в душ, обмотавшись полотенцем, кто влюблялся, кто кидался запеканками в столовой, кто ходил в поход, участвовал в конкурсах, ругался с вожатыми, ходил 4.5 км до заправки и столько же назад......Для тех, кто хоть раз побывал в спортивно-оздоровительном лагере МЕЧТА

"СОЛ Мечта"

Пузиково. Історія села тісно пов'язана з родоводом сім'ї вихідця із венеціанського двору Василя Петровича Капніста. Він, залишивши маєток у Туреччині, пішов на службу до російського війська у 1711 році під час Прутського походу Петра Першого.
Сенат 15 липня 1743 року видав йому царську грамоту на володіння Манжелією, Обухівкою, Зуївцями, Турбаями, Попівкою. Пізніше він поселив села Ламане, Піски, Миколаївку, Василівку, Пузикове і Бригадирівку. Тож Пузикове засноване Капністом у середині XVIII століття. Василь Капніст у 1737–1750 роках був Миргородським полковником, бригадиром російської армії. Після загибелі у битві при Гросс-Егередорфі 15 серпня 1757 року, під час Семилітньої війни, його володіння були розділені по указу Сената від 21 жовтня 1759 року між синами. Село Пузикове відійшло до Василя Васильовича Капніста (1757–1823) — російського поета, драматурга і громадського діяча.
По духовному заповіту матері у 1830 році Пузикове (237 ревізійних душ) з кінним заводом відійшло до Семена Васильовича Капніста. За ним у 1842 році числилося чотири тисячі десятин землі і 301 ревізійна душа. За власні кошти він у 1842 році заснував у селі однорічну школу. До неї ходили діти селян та ремісників, які мешкали у Пузиковому та навколишніх хуторах.
За переписом 1859 року Пузикове записано як село власницьке («деревня владельческая»), а Куроп'ятники як хутір козачий і входили вони до Пустовійтівської волості Кременчуцького повіту. Тоді в Пузиковому було 127 дворів і проживало 859 жителів, у Куроп'ятниках — 20 дворів і 206 жителів.
У 1876 році графиня Марія Василівна Капніст будує у селі цегельний завод, на якому працювало лише дев'ять чоловік, виробляючи 330 тисяч цеглин у рік. Для випалювання цегли використовували солому.
У наступні роки село розбудовувалося, збільшувалася кількість населення. Вже у 1900 році у Пузиковому налічувалося 197 дворів з населенням 1239 душ. У селі щорічно проводилося три ярмарки, з 1900 року у Пузиковому відкрито земську школу.
Перед початком Першої світової війни у Пузиковому працювали два парових млини з крупорушками.
Радянська влада
У 1917 році під час революційних подій було створено Пузиківська сільська рада. Селяни та ремісники відразу ж розділили між собою майно та землю, які належали поміщикам Капністам.
У 1929 році у Пузиковому, як і по всій Україні, розпочалася масова колективізація. На перших порах у селі організували один колгосп, який потім розділили на три: «Червона зірка», імені Кірова та імені Кагановича.
Цікаво те, що в Пузиковому першим утворився комсомольський осередок, до якого увійшли І. А. Середа, І. Л. Михайлик, А. І. Корецький, О. І. Корецький, І. К. Худієнко, Ф. Т. Шепеленко та інші, а потім через десять років, у 1939 році, — партійна організація.
Голодомор
На сайті Глобинської районної ради вказано, що у Пузиковому під час Голодомору 1932–1933 років померло близько 600 чоловік.
А у Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні вказано, що 21 житель Махнівки та 43 жителі Пузикового загинули від голоду.
Повоєнні часи
Головою післявоєнної сільради був Дем'ян Пилипович Боярко, секретарем сільради з 25 серпня 1945 року була Катерина Терентіївна Іванчик. У 1953 році всі колгоспи об'єдналися в один — колгосп «Прогрес». Тоді пузиківці обрали головою укрупненого господарства Івана Терентійовича Щербака, який обіймав цю посаду, аж до виходу на заслужений відпочинок у 1983 році. З 1983 року головою правління колгоспу було обрано Івана Яковича Шивелу
Незалежність
На основі земельних та майнових паїв пузиківців було створено приватну агрофірму «Прогрес» (нині ТОВ Агрофірма «Пузиківська»)
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення становить 677 жителів, кількість дворів — 312. Кількість населення у селі змінювалась наступним чином.

Пузиково